Україна — нація з православною більшістю, що налічує близько 45 мільйонів мешканців, чия культура та духовність глибоко позначені тим типом віри.
Єпископи Єпископської конференції латинського обряду однодушно висловлюються за нерозривність шлюбу, що має довгу традицію, вкорінену у Святому Письмі, яка завжди передавалася і захищалася на всіх екуменічних Церковних соборах і який постійно відстоювали Римські Папи, що було обґрунтовано богослов’ям, а особливо останні Папи: святий Йоан Павло ІІ і Бенедикт XVI.
Для вірних Католицької Церкви в Україні не створює проблеми той факт, що Православна Церква уділяє церковне розлучення або те, що вона дозволяє приймати повторний шлюб. Подібно, жодної проблеми не становить питання безшлюбності наших священиків; у таких питаннях немає сумнівів чи дискусій.
Ми бачимо сучасний світ — особливо у сімейній сфері, у відносинах між чоловіком та жінкою, між батьками та дітьми — який здається втраченим. Ми дедалі більше спостерігаємо розпад християнських та моральних цінностей; здається, що світ хоче жити без Бога, він відкинув Декалог, він байдужий до Божественного Закону, так, наче не існує жодних духовних цінностей. Церква все жтаки прагне євангелізувати, пропонує цінності, що гарантують лад і зростання особистостей та суспільства. Церква не бажає і не може змінити Закон Бога і Традицію, на яких Вона покоїться протягом віків, тому як і раніше пропонує надприродний лад, на відміну від деформуючих теорій сучасного світу. Вона виконує своє завдання, захищаючи цінності, виконує свій обов’язок зцілення світу від негативних явищ, які виникають, але не відповідають Євангелію, людським моральним та духовним цінностям.
Право на укладення повторних подружніх зв’язків, як це буває в Православній Церкві, не вирішить проблеми особистостей, сімей, суспільства, але ще більше погіршить ситуацію. Такі рішення можуть задовольнити проблему в короткій перспективі, але вони не вирішать проблеми, бо це не становить позитивного досвіду для формування людини в любові, вірності та подружній чесності. Ці фактори вимагають і закладають релігійну, християнську та духовну освіту, про яку ми повинні подумати, і для цього ми повинні знайти нові шляхи та нові форми.
Окрім того, можливість укладення повторних шлюбів, навіть якщо й на якийсь час, можливо, і вирішує проблему одного чи іншого з членів подружжя, все ж залишає відкритим важке становище дітей, народжених у попередніх шлюбах: загалом про них не говориться, ніхто навіть не усвідомлює величезних травм і драм, які вони переживають і які відбиваьимуться на всьому їхньому майбутньому житті. Впродовж цсього свого життя вони, будучи травмованими, житимуть із почуттям зради й самотності. Чи зможуть вони мати інших батьків та матерів? Необхідно серйозно поставитися і взяти до уваги благо дітей, бо в майбутньому вони укладатимуть шлюби і створять нові сім’ї. Шлюб, одного разу укладений, повинен за будь-яку ціну оберігатися та бути захищеним: ціною зречення, чистоти, вірності, самозречення заради блага Церкви, суспільства та людства.
Я також хочу коротко представити питання, пов’язане з Таїнством Шлюбу, яке часто зустрічається в нашій Церкві в Україні (але думаю, ця проблема стосується багатьох інших країн, де більшість вірних становлять православні). Часто трапляються випадки, коли при укладенні Таїнства Шлюбу вірні Православної Церкви, або ж охрещені в Ній, бажають перейти до Католицької Церкви латинського обряду. Відповідно до права, такий вірний після визнання Символу Віри автоматично включається у спільноту Католицької Церкви Східного Обряду (у разі України – в Греко-Католицьку Церкву).
Це викликає часті юридичні ускладнення стосовно засвідчення нашими священиками Таїнства Шлюбу. Або ж кожного разу при такому переході постає необхідність отримання потрібних дозволів від Конгрегації Східних Церков. Такі ситуації часто викликають непорозуміння, а іноді й конфлікти між вірними, котрі свідомо вибирають і хочуть належати до латинського обряду. Це також породжує питання про свободу совісті та свободу вибору. Тому ми звертаємося до Святішого Отця з проханням позитивно вирішити питання, що було представлене у Ватикані п’ять років тому, про надання відповідного розпорядження для того, щоб дієцезіальні єпископи могли приймати вірних безпосередньо до Католицької Церкви латинського обряду, не здійснюючи інших формальностей.
За матеріалами: diocese-lviv.org
фінансово.
Щиро дякуємо!
