У суботу, 4 жовтня, у Шаргороді (Вінниччина) приймали копію чудотворної ікони Матері Божої Чечельницької, яка здійснювала перегринацію францисканськими монастирями України.
Цього року за ініціативи настоятеля Чечельницької парафії св. Йосифа отця Петра Новосельського була намальована копія ікони Матері Божої Чечельницької. Знаний художник Юрій Нікітін з Києва, перемалював цей чудотворний образ. Під час цьогорічного відпусту вона була освячена і призначена на перегринацію по францисканьських монастирях в Україні.
4 жовтня цю ікону приймали на Шаргородщині, а саме в Розкоші, а 5 жовтня ікона Матері Божої Чечельницької прибула до шаргородської парафії св Флоріана.
Історія цієї ікони є на кілька років старшою від храму, в якому вона перебуває. А храм св. Йосифа був збудований 1751 року. Його фундатором був князь Любомирський, якому належали ці землі.
Історія розпочиналася так: 1747 року один невідомий художник-паломник вирушив в Ченстохову до чудотворної ікони Божої Матері. Подорожуючи, він затримався на нічліг у свого знайомого міського письменника Ігнатія Мрочковського, котрий працював в князьовому дворі Любомирських. Від’їжджаючи з гостини Мрочковських він пообіцяв, що коли повернеться — то привезе і подарує їм власноруч намальовану копію Матері Божої Ченстоховської. Отже у 1748 році ця ікона була подарована родині Мрочковських тим же невідомим художником-паломником. І відтоді вона перебувала в родинному домі Мрочковських аж доки в 1750 році в сім’ї не сталося горе — смертельно захворів син. Лікарі були безсилі в лікуванні незнаної хвороби, але один із них сказав: «Тут може допомогти лише молитва до Діви Марії Ченстоховської». Тоді Мрочковський згадав, що у нього є такий образ і ціла сім’я розпочала молитися біля тієї ікони. На превеликий подив і радість сталося диво —оздоровлення хворого сина. Ця дивовижна новина облетіла всю околицю. Люди почали збиратись в домі Мрочковських на молитві до Богородиці, а потім місцеві священики з благословення єпископа перенесли ікону до парафіяльного храму св. Йосифа і встановили в головному вівтарі. Від того часу почали звідусіль приходити і приїжджати паломники і за посередництвом Діви Марії, яку вже почали називати Чечельницькою, отримували необхідні благодаті і оздоровлення душі та тіла. В деяких давніх історичних книгах зазначається, що паломництва приходили навіть з Херсонської губернії, а це майже 250-300 км.
У радянські часи храм був зачинений, але люди врятували ікону, переховуючи її по домівках. В ті часи з ікони пропадають золоті корони і срібна сукня, але сам образ був врятований. У 50-х роках ХХ ст. прихожани носили ікону в процесії по цвинтарі молячись св. Розарій. І це стало новітнім чудом Діви Марії, яка у свого Сина Ісуса виблагала воскресіння і відновлення парафії, яка довгі роки була без храму і священика. У 1993 році стараннями отців Францисканців (о.Максиміляна Жидовського і Юзефа Павлюка) ікону реставрували і відновили сукню і корони. А 20 жовтня цього ж року вона була завезена до Ватикану і представлена Папі св. Йоану Павлу ІІ. Святіший Отець вислухав зворушливу історію ікони і з серця благословив її промовляючи: «Нехай ця ікона стане для нового покоління віруючих джерелом відродження у вірі, любові і надії, і нехай Чечельник стане наново знаним святим місцем — санктуарієм, котрий буде притягувати до себе багато паломників».
Віримо, що ці слова, вже тепер святого Йоана Павла ІІ, були і є пророчими і молімося за посередництвом Матері Божої Чечельницької, адже саме зараз триває місяць жовтень, коли церква особливо заохочує вірних молитися Розарій.
фінансово.
Щиро дякуємо!
