Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХХХ звичайного тижня, рік ІІ
Євангеліє описує зцілення Ісусом Христом хворого на водянку, але більше зосереджене на законниках і фарисеях. Вони стежать і мовчать. Мовчать, бо не хочуть своєю відповіддю на запитання Ісуса поставити себе в незручне становище, або ж не мають відповіді на Його питання. Таке мовчання — не золото.
Ісус своїми провокативними питаннями вказує на роздвоєність людського серця. Інакше можемо ставитися до того, що нас не торкається, а зовсім інакше до того, що зачіпає нас. Бо у власних справах — мій син або навіть віл упав у криницю — ми можемо собі дозволяти на багато чого і знайдемо тисячу аргументів, аби якось виправдати свою поведінку. Але якщо це нас не торкається, то підходимо до справи зовсім інакше, знаходимо до чого причепитися, а навіть уживаємо релігійні аргументи.
Як же нам потрібно навчитися дивитись на речі Божими очима! Очима Ісуса Христа, який прийшов спасти нас і показати справжнє обличчя Бога, який є нашим Отцем, а не Суддею чи Наглядачем. Як же нам необхідно навчитися так само оцінювати власні вчинки та поведінку інших. Провокативні запитання Ісуса повинні змусити задуматись. І щось сказати у відповідь, бо не кожне мовчання добре.
фінансово.
Щиро дякуємо!
