Літургійні читання на 2 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Передсвяття Богоявлення.
Св. Сильвестра, Папи Римського

Апостол
Тит 1, 5 – 2, 1

5 Для того я залишив тебе на Кри­ті, щоб ти впорядкував недо­кін­чене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів: 6 коли хто бездоганний, є чоло­віком однієї дружини, має ві­рую­чих дітей, не звину­ва­че­них у роз­пусті чи в неслухняності. 7 Бо треба, щоб єпископ — як Божий управитель — був бездоган­ний, не гордий, не гнівливий, не п’я­ниця, не за­де­ри­куватий, не ко­ри­с­то­любець, 8 але гостинний, який любить доб­ро, мудрий, справедливий, по­бож­ний, стриманий, 9 який дотримується вірних прин­ципів згідно зі вченням, аби був здат­ний потішати здоровим нав­чан­ням і переко­нувати против­ників.
10 Тому що є багато таких, які не ко­­рять­­ся, пустослівних і обманщи­ків, особливо з обрізаних,11 яким треба затуляти рота, бо во­ни руйнують цілі сім’ї, навчаючи то­го, чого не слід, задля ганебної нажи­ви. 12 Сказав один із них — їхній влас­­­ний пророк: Критяни — по­стійні бре­хуни, люті звірі, ліниві нена­жери. 13 Це свідчення правдиве. З цієї причини викривай їх нещадно, аби ставали здоровими у вірі, 14 не приймаючи ні юдейських небилиць, ні заповідей людей, які від­­вертаються від істини. 15 [Адже] для чистих — усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління. 16 Вони стверджують, що знають Бо­га, та вчинками відрікаються, бу­дучи мерзенними й непокірними, не­здатними до жодного доброго діла.

1 Ти ж говори те, що відповідає здо­ровому вченню.

Євангеліє
Лк 20, 9-18

9 І почав Він розповідати людям таку притчу: «Один чоловік насадив виноградник, віддав його робіт­ни­кам та й відбув на довгий час. 10 У певну пору послав до робіт­ни­ків слугу, щоби дали йому з вро­жаю виноградника, а робітники, по­бивши його, відіслали ні з чим. 11 І знову послав другого слугу; вони й того побили, зневажили та й віді­слали ні з чим. 12 І знову послав — третього; во­ни й цього, завдавши йому ран, ви­гнали. 13 Сказав тоді господар вино­град­­ника: “Що маю робити? Пошлю сво­го улюбленого сина: може, поба­чив­­­ши його, посоромляться?» 14 Угледівши його, робітники мір­­кували собі, кажучи: “Це ж спад­ко­­ємець! Убиймо його, щоби спад­щи­на стала наша”. 15 І, викинувши його геть з вино­градника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника? 16 Прийде й вигубить цих робіт­ників та віддасть виноградник ін­шим». Почувши, вони сказали: «Хай так не буде!» 17 Він же, поглянувши на них, сказав: «Що означає написане: “Ка­мінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним”?

18 Кожний, хто впаде на той ка­мінь, розіб’ється, а на кого він сам упаде, того розчавить».