У насильстві не завжди йдеться про фізичне чи психічне знущання. Також існують ідеології, які нищать жіночість у її суті.
1999 року ООН встановила 25 листопада Міжнародним днем ліквідації насильства щодо жінок.
Проблема вочевидь існує. За поданням Всесвітньої організації охорони здоров’я, вона стосується 35% жінок усієї планети. Однак мало говориться про насильство ідеологічне, тобто про концепції жіночості, які, по суті, нищать її.
У Польщі обговорюється нова книжка о. професора Януша Буяка «Чоловіком і жінкою створив їх? Сучасний фемінізм у пошуках автентичності жінки».
— Феміністичний рух зародився у ХІХ столітті, але його засновниці, певно, не підписалися б під тим, що розуміється під фемінізмом сьогодні. У першій хвилі цього руху, власне під кінець ХІХ століття, ішлося про реальне зрівняння в правах, тобто щоби жінки мали право голосу на виборах, право навчатися в університетах, набувати фах, працювати за повноцінну оплату. В 1960‑х роках прийшла друга хвиля: фемінізм, спотворений ідеологією нігілізму. Жінки прагнули бути як чоловіки, тобто не нести тягаря своєї жіночості. Те, з цим ми маємо справу зараз, — це третя хвиля, яка виникла на початку 1980‑х. Тут уже йдеться про відверту боротьбу зі статтю як такою та промування рівності як браку відмінностей, — пояснює о. професор Буяк.
Автор нової книжки підкреслює, що сучасні феміністичні рухи промують, по суті, маскулінізацію («очоловічення») жінок. Отож можна сказати, що в певному сенсі ми тут маємо справу з насильством ідеологічного характеру.
Книжка кошалінського викладача, посилаючись на катехизи Йоана Павла ІІ з меді 1970-1980‑х, показує історію фемінізму в контексті ідеології гендеру, а також сучасного міжнародного законодавства.
— Ні для кого не таємниця, що програми допомоги, наприклад, для країн Африки, які провадять ООН чи Євросоюз, реалізуються за умови, що в тих країнах буде запроваджено елементи ідеології гендеру, наприклад, в освіті, — каже отець.
Також і в самій Європі ідеології урівнювання у розумінні гендеру намагаються протиснутися «чорним ходом», застосовуючи своєрідне «ідеологічне насильство», і — що цікаво — робиться це саме під приводом… боротьби з насильством.
Конвенція Ради Європи про запобігання і долання насильства щодо жінок, після бурхливих дебатів у вересні 2014 року, польським парламентом ратифікована не була, а Конференція єпископату Польщі заявила свої зауваження щодо суті документа. Оскільки, як виявляється, під приводом зрозумілого та очевидного для всіх таврування насильства щодо жінок, цей документ старається протиснути в дію певні ідеологічні питання.
У своїй заяві з цього приводу єпископи сформулювали це так: «На жаль, Конвенція зосереджена не на протидії насильству, як випливає з її назви, а на впровадженні ідеологічної культурної революції. Вона полягає у перевизначенні поняття статі як змінного соціального, а не біологічного, явища, та в необґрунтованому обтяженні відповідальністю за насильство спільнот, якими є подружжя і родина. Подібним чином представлено також традицію і цивілізаційний доробок».
Зміст книжки о. професора Буяка, яку видав теологічний факультет Щецінського університету, дозволяє краще зрозуміти цю тематику.
о. Войцех Парфянович, wiara.pl
Фото: Жіночий консорціум України
фінансово.
Щиро дякуємо!
