Греко-католицький календар
Світла середа.
Св. велкмуч., переможця і чудотворця Юрія
З дня:
Апостол
Ді 2, 22-36
22 Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, 23 Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників; 24 та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його. 25 Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся. 26 Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією, 27 бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси своєму Святому побачити тління. 28 Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності своєї!
29 Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер. 30 Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі, 31 він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.
32 Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. 33 Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте. 34 Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, 35 доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!
36 Тому нехай певно знає весь дім Ізрáїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, якого ви розіп’яли!
Євангеліє
Йн 1, 35-51
35 Наступного дня Йоан знову стояв з двома своїми учнями. 36 Побачивши Ісуса, який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий! 37 І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом. 38 А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш? 39 Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишалися в Нього того дня. Було це близько десятої години.
40 Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Йоана і які пішли за Ним. 41 Він спочатку розшукав свого брата Симона та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос. 42 І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро.
43 Наступного дня забажав Він піти в Галілею; знайшов там Ісус Филипа та й каже йому: Іди за Мною! 44 Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра. 45 Филип знаходить Натанаїла та й каже йому: Ми знайшли Того, про кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа! 46 А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися.
47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, у якому немає підступу! 48 Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею. 49 Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізрáїлю! 50 Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш! 51 І Він сказав йому: Знову й знову запевняю вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!
Великомученика:
Апостол
Ді 12, 1-11
1 На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церкви заподіяти зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Йоана. 3 А коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків. 4 Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом четвіркам воїнів, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи. 5 Отже, Петра стерегли у в’язниці. А ревна молитва за нього підіймалася від Церкви до Бога. 6 Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцюгами, і вартові перед дверима стерегли в’язницю. 7 І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспадали з його рук. 8 Ангел же сказав йому: Підпережися і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною! 9 Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбувається через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння.
10 Минувши першу й другу сторожі, вони прийшли до залізної брами, яка вела до міста, — вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, – і раптом ангел відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з рук Ірода та від усього, чого сподівався юдейський народ!
Євангеліє
Йн 15, 17 – 16, 2
17 Заповідаю вам, щоб ви любили один одного.
18 Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене він раніше від вас зненавидів. 19 Коли б ви були від світу, то світ своє любив би; ви ж не від світу, а Я вибрав вас зі світу, тому світ і ненавидить вас. 20 Згадуйте слова, які Я сказав вам: Раб не більший за свого пана. Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати; якщо Моє слово зберегли, то й ваше зберігатимуть. 21 Але це все будуть робити вам задля Мого Імені, бо ж не знають Того, хто Мене послав. 22 Якби Я не прийшов і не говорив їм, то вони не мали б гріха, а тепер не мають уже виправдання за свій гріх. 23 Хто ненавидить Мене, — ненавидить і Мого Отця. 24 Якби Я серед них не зробив тих діл, яких ніхто інший не зробив, то гріха не мали б, а тепер і побачили, і зненавиділи Мене й Мого Отця. 25 Але це сталося, щоби збулося слово, написане в їхньому Законі: Зненавиділи Мене безпідставно.
26 Коли [ж] прийде Утішитель, якого Я вам пошлю від Отця, Дух Істини, який походить від Отця, то Він засвідчить про Мене. 27 Та й ви свідчіть, адже ви від початку зі Мною!
1 Це сказав Я вам, щоб ви не були спокушені. 2 Із синагог виганятимуть вас. Надходить час, коли кожний, хто вбиватиме вас, буде вважати, ніби тим служить Богові.