Літургійні читання на 8 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. апостола і євангеліста Йоана Богослова.
Преп. Арсенія Великого

З дня:

Апостол
Ді 8, 26-39

26 Ангел Господній промовив до Филипа, кажучи: Встань і йди на південь, — на шлях, що йде з Єру­салима до Гази, бо пустинний він! 27 Він встав і пішов. І ось муж, — скопець з Ефіопії, — вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на по­клоніння в Єрусалим; 28 повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю. 29 Дух же сказав Филипові: Підій­ди і пристань до цієї колісниці! 30 Филип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш? 31 Той відказав: Як же можу я розу­міти, коли ніхто не наставить ме­не? І попросив Филипа, щоб уві­йшов і сів біля нього. 32 А місце із Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, — Він не відкриває уст своїх. 33 У Його приниженні відмов­ле­но Йому в суді. [Але] хто роз­по­вість про рід Його? Бо життя Його заби­ра­ється із землі!
34 Обізвався скопець і сказав Филипові: Благаю тебе, про кого це про­­рок каже? Про себе самого чи про ко­гось іншого? 35 Відкривши уста й почавши з цього Писання, Филип благовістив йому про Ісуса. 36 Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І ско­пець каже: Ось вода. Що ж за­бо­роняє мені охреститися? 37 [А Филип йому сказав: Якщо ві­риш усім своїм серцем, — то мож­на. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!] 38 І наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду — Фи­лип і скопець; і він охрестив його. 39 Коли вони вийшли з води, Гос­подній Дух забрав Филипа, і ско­пець більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів.

Євангеліє
Йн 6, 40-44

40 Воля Мого Отця є та, щоб кож­ний, хто бачить Сина й вірить у Ньо­­­го, мав вічне життя, — і Я вос­кре­­шу його останнього дня. 41 Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, — 42 і казали: Хіба це не Ісус, син Йо­­сифа, батька й матір якого ми зна­­­ємо? Як же тепер [Він]каже: Я зій­шов з неба? 43 У відповідь Ісус сказав їм: Не рем­ствуйте між собою. 44 Ніхто не може прийти до Ме­не, коли Отець, який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу йо­го останнього дня.

Апостола:

Апостол
1 Йн 1, 1-7

1 Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на влас­ні очі, що ми оглядали і до чого до­тор­к­­­­нулися наші руки, — про Сло­во життя; 2 і життя з’явилося, і ми поба­­чи­ли, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’я­ви­ло­ся нам. 3 Те, що ми побачили й почули, спо­віщаємо й вам, щоб і ви мали спіль­ність з нами. А наша спіль­ність — з Отцем і з Його Сином — Ісусом Хри­­­стом. 4 І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною.
5 Ось звістка, яку ми почули від Ньо­­го й сповіщаємо вам: Бог є світ­ло, і в Ньому немає жодної темря­ви! 6 Коли скажемо, що маємо спіль­ність з Ним, а ходимо в темряві, то го­­воримо неправду і правди не ро­бимо. 7 Коли ж ходимо у світлі, як сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса [Христа], Йо­го Сина, очищає нас від усякого гріха.

Євангеліє
Йн 19, 25-27; 21, 24-25

25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Ма­рія Клеопова і Марія Магдалина. 26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус про­мовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син! 27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.

24 Це той учень, котрий свідчить про це, який і написав оце. І знаємо, що його свідчення правдиве. 25 Є багато іншого, що вчинив Ісус. Якби докладно описати все, то, ду­маю, що світ не вмістив би напи­са­них книг. [Амінь].