Літургійні читання на 17 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Андроніка і тих, що з ним.
Блаженний свящмуч. Івана Зятика

Апостол
Ді 12, 1-11

1 На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церк­ви за­по­ді­яти зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Йоана. 3 А коли побачив, що це подо­ба­ється юдеям, задумав схопити й Пет­ра. Були тоді дні Опрісноків. 4 Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом чет­вір­кам воїнів, щоб стерегли його, ба­жаючи вивести його до народу піс­ля Пасхи. 5 Отже, Петра стерегли у в’язни­ці. А ревна молитва за нього підій­ма­лася від Церкви до Бога. 6 Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцю­гами, і вартові перед дверима сте­регли в’язницю. 7 І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовх­нувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспа­дали з його рук. 8 Ангел же сказав йому: Підпере­жи­ся і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною! 9 Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбу­ва­єть­ся через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння.
10 Минувши першу й другу сторожі, вони прийшли до залізної бра­ми, яка вела до міста, — вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, — і раптом ангел відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: Ни­ні твердо знаю, що Господь по­слав свого ангела і вирвав мене з рук Іро­да та від усього, чого сподівав­ся юдейський народ!

Євангеліє
Йн 8, 31-42

31 Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви бу­де­те перебувати в Моєму слові, тоді справ­ді будете Моїми учнями 32 і пізнаєте істину, а істина вас віль­ними зробить! 33 Вони відповіли Йому: Ми є потом­ством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними? 34 Відповів їм Ісус: Знову й знову запевняю вас, що кожний, хто чи­нить гріх, є невільником гріха. 35 Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається на­віки. 36 Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні. 37 Знаю, що ви є потомством Авра­­ама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас. 38 Я кажу те, що побачив у [Мого] Отця, а ви чините те, що чули від [ва­­шого] батька. 39 У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чи­нили б діла Авраамові; 40 нині ж ви шукаєте вбити Мене — Людину, котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив. 41 Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми наро­ди­лися не від перелюбу; маємо од­но­го Отця — Бога! 42 Сказав їм Ісус: Якби Бог був ва­шим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, — не сам від себе прий­шов, але Він Ме­не послав.

Біблійні роздуми