Найімовірніше за півроку, після референдуму, який проводять зокрема і з цього питання, в Люксембургу дійде до відділення Церкви від держави.
Одним із наслідків цього буде дражливе зменшення числа парафій: із 274 наявних на сьогодні залишиться заледве 30. Невідомо ще, що станеться з «осиротілими» церквами і каплицями. В усій країні їх близько 500.
Досі державна влада герцогства оплачувала церковних працівників. У 274 парафіях працює 236 особи, серед них 103 священики. На їх оплату Люксембург призначає понад 24 млн. євро щороку. Так має залишитися і протягом найближчих восьми років. Потім цю оплату має перейняти на себе сама Церква. Винятками будуть архиєпископ і генеральний вікарій, які надалі утримуватимуться з бюджету держави.
З церковного погляду, все Велике Герцогство Люксембург, яке займає поверхню близько 2,6 тис. км. кв., утворює нині одну архидієцезію, що безпосередньо підлягає Апостольському Престолу. 1840 року (тобто у рік отримання Люксембургом державної незалежності) там постав Апостольський вікаріат, який 27 вересня 1870 року став дієцезією, а 23 квітня 1988 року св. Йоан Павло ІІ підніс її до рангу архидієцезії. Від 16 жовтня 2011 року її очолює 56‑річний на сьогодні єзуїт, архиєпископ Жан-Клод Холлеріх. Він входить до Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ).
На території цієї церковно-державної одиниці мешкає майже 530 тис. осіб, із яких — за приблизними даними, оскільки офіційної статистики не існує — трохи більше 400 тис. то католики. Працюють там близько 200 священиків, як дієцезіальних, так орденських.
За матеріалами: wiara.pl
На фото: Велика Герцогиня Люксембурзька з Папою Франциском після канонізаційної Меси Йоана ХХІІІ і Йоана Павла ІІ.
Фото: juliapgelardi.wordpress.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
