Чи може стати святим хлопчик, чий дід був мільйонером? Чи створення сайту про євхаристійні чудеса є перешкодою для канонізації? Чи допустима беатифікація підлітка?
Здавалося б, відповідь на кожне з цих запитань очевидна. Але не для всіх. Дехто рішуче виступає проти канонізації блаженного Карло Акутіса.
Карло Акутіс має бути канонізований 7 вересня 2025 року. Як виявилося, план його канонізації має запеклих противників. Таке в Церкві діється не вперше — але проблеми зазвичай виникають, коли майбутній святий комусь незручний, наприклад, із політичних причин.
А які звинувачення висувають проти італійського підлітка?
Читайте також:
15 святих дітей, які загинули мученицькою смертю
Про кампанію проти канонізації блаженного Карло пише Масімо Інтровіньє. Він італійський соціолог, засновник міжнародного Центру вивчення нових релігій та провідний автор «Енциклопедії релігій в Італії».
Як зазначає Інтровіньє, кампанія розпочалася зі статті в британській газеті «The Economist», не надто прихильній до Церкви (це взагалі не релігійне видання), а найголоснішими критиками є так звані ліберальні католики.
Одним із найактивніших є теолог Андреа Грілло.
Багатий — теж людина!
«Перше заперечення стосується того, що Акутіс походив із заможної родини; його батьки були заможними, а дід — мільйонером. Критики ставлять під сумнів значення цього у світлі настанов Ісуса щодо багатих», — пише Масімо Інтровіньє в інтернет-сервісі Bitter Winter (онлайн-журнал про людину і релігію). Абсурдність цього заперечення очевидна: багатство саме в собі не є чимсь поганим. Прив’язаність до грошей — ось що погане, незалежно від того, бідна людина чи багата.
Церква канонізувала не одну заможну людину: аристократа Алойзія Гонзагу, короля Сигізмунда Бургундського, уродженку багатої родини Агнесу Римську, а також чимало принців, князівен і багатих вельмож.
Читайте також:
8 святих підлітків, що можуть надихнути вашу родину
У випадку з блаженним Карло звинувачення ще більш безглузде — він не був тим, хто здобув сім’ї статки, тож його неможливо звинуватити, наприклад, у збагаченні неналежним чином.
Діти на небесах
Ще одним аргументом, який висувають противники канонізації, є вік Карло та його незрілість, через яку він нібито не міг досягти святості. Такий погляд колись був поширений у Церкві, тому дітей не канонізували (за винятком мучеників, яких було багато). Це змінилося тільки у ХХ столітті. 1950 року Домінік Савіо був беатифікований, а через чотири роки канонізований.
Читайте також:
5 святих дітей, які не були мучениками
Святий Йоан Павло II беатифікував Жасінту і Франсішку — фатімських візіонерів-дітей. Однак, зазначає Массімо Інтровіньє, головною причиною беатифікації були не самі об’явлення, а радше те, як Фатімські пастушки переживали страждання, яких зазнали.
Нині триває процес Антонієтти Мео, також відомої як Ненноліна, якій на момент смерті не було й семи років, і процес Алексії Ґонсалес Баррос-і-Ґонсалес, яка померла у 14 років. В останньому випадку вже підписано декрет про героїчність її чеснот. Алексію й Карло єднає те, що їхні беатифікації зіткнулися з опором. Про Алексію навіть зняли художній фільм, представивши її як налякану дівчинку, якою маніпулюють дорослі, кому буде вигідна її беатифікація після смерті.
Важка теологія
Ще одне звинувачення стосується захоплення блаженного Карло євхаристійними чудесами та створення веб-сайту, присвяченого їм. За це молодий блаженний зазнав прямої критики від Андреа Грілло.
«Як це можливо, що молодий блаженний може проповідувати таке старе, важке, нав’язливе євхаристійне богослов’я, яке так зосереджене на речах неважливих і так сильно нехтує значущим?» — нещодавно написав цей теолог у своєму блозі.
Молитви святих дітей перед Євхаристійним Ісусом
Інтерес Карло до чудес випливав не з «важкої теології» — хай би що означало це словосполучення, — а з любові до самої Євхаристії. Акутіс називав її своєю автострадою до неба і дуже серйозно ставився до таїнства, про що свідчать розповіді його знайомих, зокрема священників. Досить дивно, що католицький теолог Грілло так нервово реагує на питання євхаристійних чудес.
Скандал?
«Кожне покоління навертає той святий, який найбільше йому суперечить», — писав Гілберт Кіт Честертон. Блаженний Карло Акутіс, безсумнівно, жив інакше, ніж багато представників як свого покоління, так і покоління, до якого належать противники канонізації. Можливо, джерело опору криється саме в цьому: у вірі юнака, яка схиляє замислитися про власні стосунки з Богом. Ми не завжди хочемо відповідати на питання про стан своєї душі. Однак це, безсумнівно, необхідне — навіть якщо дратує.
А канонізації цей опір точно не затримає.
Переклад CREDO за: Якуб Яловічор, Opoka
фінансово.
Щиро дякуємо!
