Роздуми над Божим Словом на п’ятий день Октави Різдва Христового
«Він (Симеон) узяв Його в обійми …» Симеон, чиє ім’я означає «Бог вислухав», це чоловік, який слухає слова Божого, «муж праведний й богобоязний». Тому саме йому Святий Дух обіцяв, що побачить Месію, «утіху Ізрáїля». Ведений Святим Духом, Симеон іде на зустріч з Ісусом і може нарешті взяти Його у свої обійми. Руки Симеона такі старі, наче представляють тисячолітні руки самого Ізрáїля, що приймають цвіт життя. Його голос — вигук радості, яка була притлумлена багатолітнім чеканням, але тепер врешті може вибухнути. Вигук, немов вилив річки, яка виходить зі своїх берегів. Тепер усе людство може вільно дихати: смертельний страх, який не давав цього робити, відійшов.
«Нині відпускаєш свого слугу, Владико, згідно зі своїм словом, у мирі».
Побачив Спасителя. Тепер відхід із життя може відбутися в мирі. Те, що неминуче, тепер може надійти в радості. Страх перед смертю — страх перед самим Богом, який і є істинним життям! — розсіюється як туман після сходу сонця. Очі Симеона вже бачать перед собою не темряву, а світанок життя — Боже спасіння. Зустріч з Ісусом Спасителем дозволяє померти в мирі, а отже — і жити в мирі.
Фото: Simeon Says