Взаємний дотик

Роздуми над Божим Словом на понеділок V звичайного тижня, рік І

Як тільки Ісус з учнями повиходили з човна, люди зараз упізнали Його.

Це добра наука для Його послідовників — учнів, апостолів, проповідників, для тих, хто хоче виконувати першу заповідь, бути свідком зцілень та див.

Як про Нього розповідати так, щоб уся увага була спрямована на Нього?

Це високий рівень учнівства: слідувати за Ним так, щоб упізнавали Його, а не учнів. Апостоли, що прибули з Ісусом, та жителі Генісарета чудово з цим упоралися. Благовісники порозбігалися по всій околиці (країні, землі), не розмірковуючи, чим саме вони можуть бути корисні або як саме найбільш ефективно розповісти про можливість отримати зцілення. Ісуса впізнали одразу і не сплутали з кимось іншим. Оригінальний текст каже, що приносили хворих туди, «де чули що Він є». Саме до Нього приносили хворих. Доторкаючись хоча б до краю Його одежі, люди діставали зцілення. Також оригінал каже: «врятувалися».

Про цей чудотворний одяг написано в книзі у п’ятнадцятій главі книги: «Промов до синів Ізрáїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками. І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду; щоб, пам’ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я — Господь, Бог ваш» (Чисел 15,  38 – 41, 38).

Щоб пригадати 10 заповідей, достатньо поглянути на них, а щоби до них доторкатися, їх потрібно виконувати. Це взаємний дотик. Ми торкаємося Його, а Він торкається нас.

Його повний любові дотик зцілює, рятує та освячує.