Роздуми над Словом Божим на четвер ІІ тижня Великого Посту
У першому читанні Господь промовляє через пророка Єремію, вказуючи на дві дороги, що лежать перед кожним із нас. Псалом, між іншим, продовжує цю саму лінію. «Проклятий той, хто уповає на людину… Щасливий чоловік, який на Господа уповає…» Билина у степу та дерево біля водного потоку. У першому випадку пророк говорить цікаві слова про тих, «чиє серце відступає від Господа», що вони «…не спроможні бачити добра, коли воно надходить». Цікаве зауваження, бо виходить, що добро є, але людина без Бога не спроможна його бачити. А хто надіється на Господа, тому ні спека, ані навіть рік посухи не страшні — ні короткі, ні тривалі проблеми на нього не мають такого впливу. Якщо провести паралель із першою категорією людей, то вірні Богу вміють бачити добро, навіть посеред засухи. Бідність Лазаря не стала для нього проблемою, що відвела би його від щасливої вічності.
Господи, у день спеки і період засухи навчи бачити Твоє добро! Також і сьогодні нехай мої очі проникають в глибоку суть створеного Тобою світу та в історію спасіння, що продовжується і сьогодні!
Фото: Ерік Йоханссон
фінансово.
Щиро дякуємо!
