Знайти свою дорогу

Роздуми над Божим Словом на четвер ІІ тижня Великого Посту

У першому читанні Господь промовляє через пророка Єремію, вказуючи на дві дороги, що лежать перед кожним із нас. Псалом, між іншим, продовжує цю саму лінію. «Проклятий той, хто уповає на людину… Щасливий чоловік, який на Господа уповає…» Билина у степу та дерево біля водного потоку. У першому випадку пророк говорить цікаві слова про тих, «чиє серце відступає від Господа»: така людина «…не спроможна бачити добра, коли воно надходить». Цікаве зауваження, бо виходить, що добро є, але людина без Бога не спроможна його бачити. А хто надіється на Господа, тому ні спека, ані навіть рік посухи не страшні — ні короткі, ні тривалі проблеми не мають на нього такого впливу. Якщо провести паралель із першою категорією людей, то вірні Богу вміють бачити добро навіть посеред засухи. Бідність Лазаря з сьогоднішнього євангельського уривку не стала для нього проблемою, що відвела б його від щасливої вічності.

Господи, у день спеки та у період засухи навчи мене бачити Твоє добро! Також і сьогодні нехай мої очі проникають в глибоку сутність створеного Тобою світу та в історію спасіння, що продовжується і нині!

Фото: Ерік Йоханссон