З 4 по 6 березня 2015 р. у Братиславі тривала II зустріч юристів радників Єпископських Конференцій Європи на тему, яку можна перекласти як «Відмова з огляду на совість: як добро для людства».
Ця зустріч була організована Радою Єпископських Конференцій Європи (CCEE). У ній взяли участь представники Святого Престолу, Англії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Іспанії, Угорщини, Італії, Латвії, Литви, Польщі, Португалії, Шотландії , Словаччини, Словенії і України (східного та західного обрядів).
Підґрунтям для обрання саме такої теми став той факт, що у Європі під впливом секуляризму та лібералізму зросла тенденція до примноження прав щодо початку та завершення людського життя, натомість свобода совісті, яка є одним з основних прав людини, що лежить в основі демократії і верховенства закону у європейських країнах – піддається тяжким випробуванням, особливо у медичній та освітній галузях. Саме для того важливо нагадати про можливість відмови з огляду на совість, з релігійних, етичних чи моральних міркувань. Це право не використовується проти когось чи з метою підриву правової системи, а служить для загального блага.
Учасники зустрічі говорили про реальне застосування свідомої відмови у світлі недавніх дискусій у європейських країнах і про наслідки та виклики для церковних інститутів.
Професор Марк Шмід, ректор Університету у Трнаві (Словаччина), розповів про правове регулювання такої відмови. Попри різні ситуації у європейських країнах спільним елементом їхніх правових систем є те, що регулювання відмови відповідно до своєї совісті має важливий вплив у багатьох етично чутливих ділянках.
Для католиків відмова повинна бути установлена як легальна можливість, яка дає людям право відмовитись від завдання, що йде врозріз із загальними принципами доктрини і моралі Церкви. Це не означає право ігнорувати закони країни, а дозвіл, щоб люди, поважаючи закони країни, у той же час не йшли проти своєї совісті.
Така відмова в інтересах особи і держави, вона плюралістична, демократична та поважає верховенство закону. Дозволяє громадянам користуватися правом на свободу совісті та віросповідання, однією з основних цінностей суспільства. Зокрема, наслідки відмови повинні включати в себе недоторканність людського життя з моменту його зачаття аж до природної смерті, особливо у медичній сфері та у сферах, пов'язаних з нею. Її наслідки повинні також поширюватися на вчення про статеву мораль у школах, на шлюб як спільноту життя чоловіка і жінки та на право про свободу релігії у суспільному житті, зокрема у використанні релігійних символів.
У сфері охорони здоров’я право відмовитись належить не тільки до лікарів, а й до інших професій (напр., медсестер, психологів, соціальних працівників). Воно має бути враховане особливо при таких процедурах: аборти, евтаназія, штучне запліднення, дослідження та трансплантації органів, як це було пояснено проф. Євою Грей з Університету охорони здоров'я і соціальної роботи ім. Святої Єлизавети у Братиславі. Тим не менш, відмова не може бути несумісною з обов’язком медичного персоналу, щоб захистити або врятувати людське життя.
Іншими ключовими моментами підкресленими на засіданні були наступні:
— нині з'являються нові аспекти відмови, особливо в агресивному просуванні гендерної ідеології за допомогою освіти та антидискримінаційного законодавства;
— необхідно брати до уваги роль етичного кодексу у сфері охорони здоров'я;
— необхідно пропагувати аспекти совісті у різних інститутах: йдеться не тільки про окремих людей, але і про установи (лікарні, школи), де повинно дозволятись заперечування діям протилежним їхній етиці;
— роль сім’ї у створенні умов для відмови;
— факт, що свобода совісті неминуче тягне за собою розуміння і визнання фундаментальних цінностей суспільства і окремих осіб. Держави з громадянським суспільством, церквами і релігійними громадами повинні працювати разом, відповідно до принципу субсидіарності. Цей принцип активно пропагує Католицька Церква у своєму соціальному вчені.
У Відні учасники відвідали Агентство Європейського союзу з фундаментальних прав (FRA), після чого, д-р Гудрун Куглер, Президент Обсерваторії із нетерпимості та дискримінації щодо християн в Європі, представила проблеми, що з’являються перед церковними організаціями на прикладі попередньої дискусії на тему розвитку законодавства з боротьби з дискримінацією. В австрійській столиці, учасники також зустрілися з монсеньйором Янушом Урбинчиком та монсеньйором Марінко Антоловіч з Місії Постійного представництва Святого Престолу при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Завдяки відео-інтерв’ю з суддею Мартою Картавією, віце-президентом Італійського Конституційного суду, учасники були ознайомлені з темою свободи слова. Церква рішуче захищає це фундаментальне право людської свідомості, особливо в релігійній сфері, тому необхідний «розумний баланс» між державою та релігійними громадами. У конфліктній ситуації, досвід показує, що більш ефективно регулювання цього права забезпечується, коли буде підписаний конкордат (угода між Державою і Церквою). Двостороння угода, по суті, залишається найбільш розумним рішенням у плюралістичному суспільстві, щоб зберегти плюралізм, не викликаючи скасування відмінностей або створення домовленостей.
У Братиславі учасники також взяли до відома недавній перегляд визначення шлюбу у Словаччині і підтримали разом з єпископами зусилля громадянського суспільства, щоб скасувати повне зрівняння гомосексуальних союзів із союзами між особами різної статі через референдум.
В останній сесії, монсеньйор Пол Галлахер, секретар з міждержавних відносин держсекретаріату Святого Престолу, розповів про проблеми, які Церква переживає сьогодні базуючись на виступі Папи Франциска у Європейському Парламенті і Раді Європи у Страсбурзі. Монсеньйор Галлахер підкреслив речення з промови Папи про необхідність відбудови «Європи яка споглядає небеса і наслідує ідеали».
Наприкінці зустрічі д-р Хосе Хесус Лопез Ньєто, радник з юридичних питань Іспанської Конференції Єпископату, представив результати анкети, яку CCEE розповсюдила на початку року. Згідно з зібраними відповідями, важливо, щоб CCEE підтримала мережу юридичних радників та взяла на себе активнішу участь, аби дати відповідь на пропозицію Папи Франциска, представлену для CCEE у Страсбурзі, слідкувала більш глибоко за діяльністю Ради Європи за допомогою Місії Постійного представництва Святого Престолу, представлену під час останньої зустрічі з Монс. Паоло Руделлі Постійним Спостерігачем у Страсбурзі.
Скорочений переклад з офіційного повідомлення о. Павло Басистий
фінансово.
Щиро дякуємо!
