З нагоди Року богопосвяченого життя у п’ятницю, 24 квітня, відбулось паломництво богопосвячених осіб до Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої в Бердичеві. Святу Месу звершив Голова Конференції єпископів РКЦ в Україні архієпископ Мечислав Мокшицький.
У слові, зверненому до богопосвячених осіб, Його Високопреосвященство нагадав, що Папа Франциск оголосив 2015 рік Роком богопосвяченого життя з нагоди відзначення 50‑ї річниці проголошення декрету «Perfectae caritatis» ІІ Ватиканського Собору. Архиєпископ додав, що Святіший Отець обрав гаслом Року богопосвяченого життя слова: «Євангеліє, пророцтво, надія».
«Кожна дієцезія дякує Господу за дар покликання чоловіків і жінок до радикального життя євангельськими радами. Наша з вами присутність у Всеукраїнському санктуарії підтверджує це і виражає єдність з Апостольською столицею», — зазначив голова Конференції єпископів РКЦ в Україні.
«… Намісник Святого Петра наших часів говорив, що лише виразне свідчення може розбудити світ. Тому нам дуже потрібні спільноти богопосвячених, середовища, де з грошей не робиться божка, де не чиниться культу егоїзмові та життєвим приємностям, де не трактують інших згідно з інструкцією — використай і викинь. Чернечі спільноти для цього світу мають бути (…) свідченням наслідування Христа, який є дорогою, правдою і життям», — підкреслив владика.
«Дивлячись на багатство чернечих харизм (…), захоплюємося фантазією Бога, — зауважив він. — Якими шляхами Він мусить мандрувати, щоб зустріти людей на місійних бездоріжжях, на звивистих вуличках великих міст; до яких способів повинен удатися, щоб через об’явлене слово і доброту торкнутися людських сердець! А все для того, щоб сказати людині: ти не сама і живеш не випадково — твоє життя має причину, сенс і мету».
«Рік богопосвяченого життя становить для нас нагоду відновити духа і заглибитися в харизми чернечих родин, — також звернув увагу владика. — Очікування Церкви, що інститути богопосвяченого життя внесуть світло в сучасний світ, підштовхує нас серйозно і великодушно трактувати покликання і відважно свідчити про Бога, Його Царство».
Архиєпископ закликав замислитися над фундаментальними підставами життя богопосвячених осіб, в основі якого — три важливих елементи. «Перший елемент — консекрація на підставі обітів. Це тричі сказане “так” для цілковитого посвячення себе Богові. Кожен обіт зобов’язує жити так, як Христос. Кожен обіт наголошує на тому, щоб брати приклад з Ісуса. Він, будучи багатим, став для нас убогим. Любив усіх без винятку чистим і неподільним серцем. Прийшов чинити волю Отця і виконав її до кінця. Обіти, тобто євангельські ради, роблять богопосвячену особу здатною жити у спільноті, разом зі співбратами та співсестрами, та займатися постулатом, згідно з покликанням конкретної спільноти. Обіти роблять богопосвячених осіб здатними складати своє життя в цілковитому дарі Господу, а через Нього — ближнім, і ця дорога реалізує перший заклик гасла цього Року, яким є Євангеліє. Воно показує сенс життя убогої та чистої спільноти, такої як Христос, і послушної волі Отця, аж до надзвичайного радикалізму: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Мт 6, 10).
«Другим елементом у богопосвяченому житті є сопричастя у спільноті. Мова про сопричастя консекрованих осіб з Богом, а потім між собою. Спільнота повинна невпинно оживлятися духом Євангелія, насичуватися молитвою, виділятися великодушністю і самопосвятою, характеризуватися радістю і надією. Для життя у спільноті необхідні щоденна молитва, праця, апостольська співпраця, спільне споживання їжі і проведення відпочинку та духовна віднова. Першою заповіддю для життя у спільноті є нова заповідь любові, яку залишив нам Ісус Христос: любіть один одного, як Я полюбив вас. Спільнота, завдяки взаємній любові, яка розкривається Святим Духом, уже є знаком і свідченням апостольської місії», — сказав архиєпископ. Він звернув увагу на те, що саме тут реалізується друге слово Року богопосвяченого життя — пророцтво: «Завданням пророків було вказувати людям властиву дорогу, правдиве джерело. Згуртовувати їх біля одного джерела, рятувати їх, проголошуючи правду такими способами, щоб люди могли їх зрозуміти. Переконаний, що чернече життя є пророчим знаком. Адже, ідучи за правдою, наслідуєте Христа, який каже: “Я і Отець — одно” (Йн 10, 30). Якщо ж не пророкуєте, то відкидаєте і нехтуєте дар Ісуса».
«Третій елемент — це Євангелізація. Тобто апостольська діяльність. Бог кожній чернечій родині дарує спеціальну харизму. Зв’язок богопосвячених осіб із Христовою місією є і повинен бути дуже глибоким, адже це ви повинні продовжувати Ісусову діяльність: чи то звіщати людям Боже Царство, чи оздоровлювати хворих, навертати грішників, благословити дітей, чинити усім добро. У цьому третьому елементі бачимо третє слово Року богопосвяченого життя: це надія. Або, іншими словами, віра в те, що Бог виконує дані обіцянки. Надія має стосунок до майбутнього, але реалізується вже тепер у щоденному житті. Надія впливає на переконання, що Бог у Христі визволив нас із гріхів і неустанно нас визволяє. Надія пов’язана з вірою у прихід Божого царства, як у індивідуальному, так і у суспільному вимірі. Християнська надія зрештою підноситься до вічності. Непохитно тримаймося надії, бо Той, який дав обіцянку, достойний, щоб Йому вірили. Тому з надією вдивляймося в кінець нашого земного паломництва, яким є дім Небесного Отця — святе місце святих», — сказав архиєпископ.
Він також додав, що чернече життя надає великий внесок у Нову Євангелізацію: «Богопосвячені особи (…) мають представляти єдність між євангелізацією і свідченням, між внутрішньою відновою і апостольською ревністю, між “бути” і “діяти”. Вони повинні підтверджувати факт, що джерело динамізму — це завжди прийняття науки Христа, відданість Йому і Євангелію. Важливою метою та місією богопосвячених є і повинна бути любов до вбогих, загублених, не зважаючи на межі країн, культур і релігій. До любові запрошені всі учні Христа, а ті, які хочуть бути ближче до Нього, наслідувати Його, — повинні любити винятково. Щира відповідь на любов Ісуса мотивує їх жити вбого і ставати по стороні вбогих. Євангеліє стає дієвою реальністю завдяки милосердю, яке є славою Церкви і знаком її вірності Христові. Доказ цього — багатовікова історія богопосвяченого життя, яку можна визнати живою екзегезою слів Ісуса: “Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили” (Мт 25, 40)».
Його Високопреосвященство нагадав, що святий Йоан Павло ІІ в Апостольському повчанні Vita consecrata звернувся до богопосвячених осіб: «Ви повинні не тільки пам’ятати й розповісти про свою славну історію, але й творити нову величну історію! Дивіться в майбутність, до якої вас скеровує Дух, щоб вершити з вами великі речі».
«Дорогі, нехай ваше богопосвячене життя стане палким очікуванням Христа! — звернувся до богопосвячених осіб архиєпископ. — Будьте завжди готові й вірні Христовій Церкві, своєму згромадженню і людям цієї епохи. Завдяки цьому Христос кожного дня відновлюватиме вас, щоб ви разом із Його Духом будували пастирські спільноти, щоби з Ним мили стопи убогим і вносили свій незамінний внесок у преображення світу».
Висловлюючи щиросердечну подяку богопосвяченим особам за служіння Церкві та відкритість на нові завдання, голова Конференції єпископів РКЦ в Україні відзначив: «Сьогодні Україні потрібні знаки Євангелія, пророцтва і надії. Нехай цими знаками будуть ваше споглядання Бога і здійснення любові до ближніх».
Фото: зі сторінки Київсько-Житомирської дієцезії
фінансово.
Щиро дякуємо!
