Нехай серце не збивається з хвилі

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю IV Великоднього тижня

«Хай не тривожиться ваше серце!»

Усе життя нам вказують куди йти, що робити, ким бути, як поводитися, що можна, а чого не можна: власне — як саме ми повинні жити. В кращому разі наші погляди збігаються з іншими, але це винятки з правил.

Найчастіше прямуючи певним протоптаним шляхом (чийсь досвід, наприклад батьківський), ми згодом заганяємо себе в глухий кут. Приходить розуміння того, що йти більше нікуди  не хочеться. Все набридло, ні в чому не бачиш сенсу, розумієш, що насправді не про це все життя мріяв.  Звісно, якщо дозволяв собі таку розкіш — мріяти. Наслідком може стати певна залежність-компенсація: алкоголь, їжа, шопінг… А згодом і депресія, і взагалі небажання щось робити.

Що з усім цим робити? Як жити далі?

Насправді ми завжди стоїмо перед вибором, бо так ми створені — у свободі вибору. Ось тільки вибір найчастіше робимо не на свою користь, а щоб комусь було зручно. Ви помічали за собою, як нібито все продумали, накреслили певний план: «Як я хочу прожити сьогоднішній день…» Внутрішньо ви задоволені, з нетерпінням чекаєте цього часу. А що в результаті? Мій план може не вписуватись в план іншої людини, а далі все як завжди: ми послухали, ми погодились. І в кінцевому підсумку ми нещасливі. Нещасливі, бо щось втратили. Можливо часточку себе?

«Внутрішній голос» промовляє: «Сьогодні хочу піти на сповідь». Телефонує приятель і пропонує сходити в кіно після роботи. Голос, що до тебе промовив, був тихий і ледь чутний. Натомість дзвінок друга будь-що може заглушити.

Власне, так і живемо: наш «приймач» налаштований на хвилю, де зв’язок чіткіший. Як наслідок — ми стаємо неспроможними почути голос Бога.

«Каже Йому (Ісусові) Тома: “Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Тож як можемо знати дорогу?” Ісус говорить йому: “Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця інакше, як через Мене”».

Якщо навчишся прислухатися до голосу всередині себе — зможеш встояти на тій дорозі, на яку вказує тобі Господь. Зможеш вибрати ту правду, яка від Бога, а не те, що пропонує світ. І прожити власне життя, а не життя, яке пропонує тобі світ, оточення, родичі, друзі тощо. Навіть якщо з їхнього погляду там є «перспектива». Але найкраща перспектива — це дім Бога, Небесне Царство.

«Хай не тривожиться ваше серце!» Коли йдеш за покликом серця — маєш у ньому мир. Як на мене, це хороший орієнтир для прийняття рішення.

Любити Господа!