Експозиція «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ» розповідає про нацистську операцію ліквідації інтелектуалів та Катинський злочин комуністів. Історики представили документальні свідчення тотожності обох тоталітарних режимів.
До 75 роковин Катинського злочину Український інститут національної пам’яті переклав виставку Польського інституту національної пам’яті про знищення тамтешньої еліти у ХХ столітті. Виставку «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ» представили 19 травня у Національному музеї історії України у Києві. Виставку можна відвідати до середини липня щодня, крім середи (понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00, субота — неділя з 11:00 до 20:00).
На відкритті виступили Міністр освіти і науки Сергій Квіт, Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова Інституту національної пам’яті — Комісії з переслідування злочинів проти польської нації д-р Лукаш Камінський, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Генрік Літвін, директорка Національного музею історії України Тетяна Сосновська. Директор Архіву СБУ Ігор Кулик передав Інституту національної пам’яті Польщі нововіднайдені архівні документи (копії), що стосуються Катинського злочину.
Експозиція розповідає про нацистську операцію знищення польської еліти та Катинський злочин, організований комуністами. Таким чином демонструє тотожність обох тоталітарних режимів – Третього Райху та СРСР.
«Представлені тут матеріали свідчать, що співпраця, яка почалася з підписання пакту Молотова-Ріббетропа була закономірною. Обидва режими схожі не лише тим, що діяли в один і той же час, що їх завданням було знищення суспільної еліти. Вони використовували тотожні методи: ув'язнення, депортації, розстріли. Цього лиха зазнали люди і в Україні, і в Польщі. Тому дуже важливо, що врешті і наша держава на законодавчому рівні засудила нацизм та комунізм, визнавши їх злочинними тоталітарними режимами», — зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Навесні 1940 року співробітники НКВД СРСР за прямим наказом Сталіна, Берії та за схваленням Політбюро ЦК ВКП(б) знищили близько 22 тисяч польських громадян – поляків, українців, євреїв, німців, що населяли тоді Польську Республіку. Розстріли розпочалися на початку квітня, а останні постріли цієї “операції” прозвучали 22 травня. В історію це увійшло як «Катинський злочин», за першою знахідкою місця поховань жертв масових розстрілів у Катині, що неподалік Смоленську.
Нацисти на окупованих територіях також розпочали масштабні дії, метою яких було обезголовлення польської нації – так звана Акція АБ (акція умиротворення з нім. Außerordentliche Befriedungsaktion). Розстріли професорів та знищення видатних представників культури відбувалося одночасно із подіями Катинського злочину в СРСР і у подібний спосіб.
«Кохана дружино, Нюнюсю, Лялюню, Івесю, матір, сестри, швагри, рідні, знайомі, сьогодні я буду розстріляний німецькою владою. Гину за вітчизну з усмішкою на вустах, але гину невинний. За кров нехай Бог заплатить вічним прокляттям підлим катам, Твій Болек», – написав прощальний лист у в’язниці на хустинці депутат Сейму Республіки Польщі Болеслав Внук. У червні 1940 року його стратили. За кілька місяців до розстрілу його молодшого брата-науковця Якуба захопили в полон совєти та утримували в таборі у Козельську. Він загинув у Катині.
Лист на хустинці представлений на виставці. Виставка побудована на документах і фотоматеріалах з польських, британських, німецьких та радянських архівів, що розповідають про долі польських громадян — жертв двох тоталітарних режимів.
Презентацію організували спільно Інститут національної пам’яті Польщі, Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України.
Планується, що протягом року виставка «Знищення польських еліт. Катинь–Акція АБ» відвідає міста по всій Україні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
