Уникаю себе, уникаю Христа

Роздуми над Словом Божим на середу VIII Звичайного тижня, рік І

Старовинне перське прислів’я каже: «Існують чотири різновиди людей. Є люди, які знають, і знають те, що вони знають. Є такі, які знають, що вони не знають. Є люди, які не знають, що вони знають. І є люди, які не знають, що вони не знають. Таких уникай».

Здається мені, що я належу до останніх. І я уникаю людей, «які не знають, що вони не знають». Простіше кажучи, я уникаю самого себе. Як це помітно в моєму житті? Щойно входжу до кімнати — перше, що роблю, це вмикаю комп’ютер. Можна це назвати залежністю або заклопотанням справами, але тут є щось більше. Я надалі втікаю від зустрічі з самим собою в різні-прерізні «цікаві новини», або що є нового в чиємусь житті, або дивлюся нову серію улюбленого серіалу. Або ще маю іншу крайність: щойно залишаюсь сам-на-сам із собою, то морить мене сильний-пресильний сон. Такий, що навіть і хвилинки не дозволяю собі на те, що називається «обдумуванням». Або, інакше кажучи, провести іспит сумління. Не розумію, що роблю і чому не роблю те, що повинен робити. Мк10, 38: «Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите». Не знаю, чому так зо мною діється, і головне — не можу назвати. Ніби бракує слів.

Слова, які допомагають визначити мій стан, є у Святому Письмі. Вони здатні не тільки назвати, але й перемінити мене. Ніхто не в змозі повністю зрозуміти самого себе без Христа. Він є Той, хто вияснює всю правду. Як це може статися? Іноді зустрічаю людину, яку можу назвати «глибокою» (переміненою). Така людина має розсудливість або подібні «перлини» завдяки роздумуванню (медитації) над Словом Божим. Роздумування це молитва, яка поглиблює і перемінює людину. Роздуми над Словом Божим — це діалог з Ісусом. Роздуми чимось подібні до «сидіння праворуч або ліворуч Ісуса Христа».