Роздуми над Словом Божим на середу XIV Звичайного тижня, рік І
Тими днями, коли зголодніла вся Єгипетська країна і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: «Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!»
Голод. Над цим сьогодні хочеться роздумувати. Україна близька до цього стану. Але говорити хочеться про голод за Словом Божим. Ісус про себе казав, що Він є хліб, який з неба зійшов. Слово Боже часто порівнюється з хлібом, збіжжям. У цьому читанні отримуємо вказівку, що є люди, які не мають взагалі що поїсти, а є люди, подібні до Йосипа, які мають надлишок хліба, які потурбувалися про хліб, створювали резерви. Про фінансові резерви ми чули; але чи припустиме подібне порівняння, ця формула стосовно Божого Слова? Чи можна Ним запастися і продавати Його?
Давайте візьмемо приклад із життя. Чи траплялися священики, біля яких життя просто вирує, до них приходять радитись і сповідатися, їх запрошують на реколекції, вони допомагають і служать? Можливо, зустрічалися подібні люди і серед нашого світського брата. Фактично, вони також діляться цим зерном духовним. Діляться чи продають? По факту, за це вони не отримують грошей; але якщо застосувати формулу нашого читання — можливо, вони, продаючи духовне зерно, отримують відповідно духовний капітал? Можливо, ми спілкуємося з духовними багачами?
Цікава думка. Але як стати духовним багачем? Здається, треба просто збирати жнива Божого Слова, просто читати Біблію, перемелюючи вірою та розумом тверде і малопридатне для споживання зерно на добірну муку?