Сара сидить, нервово крутячи в руках серветку. Нас оточують палахкітливі вогники й лунає музика.
Поруч із Сарою — власник притону; торгуючись, домовляється про ціну. Він продає моєму супутникові (місцевому слідчому, вбраному в цивільне) секс із Сарою за найвищою ціною, адже Сара вважається відносно «свіжою». Ми сидимо в одному з південно-східних азіатських домів розпусти, відомому під назвою «акваріум». Це — бар, де жінок залишають на стільцях чи канапах по той бік масивної стіни зі скляних вікон. Сара народилася у одній із сусідніх країн. Коли їй було 15, мати дівчини продала її, щоб сплатити сімейний борг. На незайманості Сари її сутенер три дні тому заробив 600 американських доларів.
Можете уявити, яким сильним був мій гнів. Однак мене втішало те, що наше спілкування з сутенером Сари записувалося через наші приховані камери. Я знав: коли нам вдасться зафіксувати факт продажу Сари і зібрати достатньо доказів на те, що гроші перейшли від замовника сексу з неповнолітньою до рук сутенера, то «на її вимогу» ми разом із місцевою поліцією можемо здійснити рейд. Я знав, що, діючи в рамках місцевого законодавства, ми обрали правильний шлях; та було важко позбутися враження, що ми помиляємося, виходячи тієї пізньої ночі з будинку розпусти й залишаючи в ньому Сару.
«Визволення з сексуального рабства» — звучить вражаюче, щось на зразок першої бійки Джейсона Борна (головний герой трилогії про вигаданого шпигуна із США. — Пер.) або сцени, коли Ліам Нісон (американсько-ірландський актор, народився 1953 р. — Пер.) ламає вхідні двері, щоби знайти свою доньку, в бойовику «Заручниця» П’єра Мореля. Тобто — все у кращих традиціях Голлівуду! Однак процес справжнього порятунку не вдасться відобразити навіть за допомогою повнометражного двогодинного фільму. Завдяки своєму минулому досвіду слідчого під прикриттям та голови «The Exodus Road» — коаліції понад 20 слідчих структур — маю більш реалістичну картину, адже лише минулого року нам вдалося врятувати понад 200 життів,
Порятунок людей, які потрапили у сексуальне рабство, вимагає величезних коштів, чіткої стратегії, часу та витримки. Усвідомлюючи це, інакше дивишся й на випадок Сари, починаєш розуміти, що все насправді було би дуже просто, якби довелося зламати одні чи другі двері, або викрасти когось із публічного дому. У справі порятунку жертв сексуального насильства слід виділити чотири найважливіші кроки.
Розслідування: створення цільової програми
Щоби звільнити заручника секс-трафіку, його, звісно, спершу треба відшукати. А отже, ми висилаємо досвідчених, уповноважених урядом таємних агентів у найтемніші закутки світу. Вони мають одну мету: пошук жертв. У випадку Сари, місцевий слідчий працював під прикриттям упродовж року. Весь цей час він налагоджував зв’язки із власниками притонів. Власне завдяки цьому тривалому процесові створення мостів сутенер телефонував нам, коли на обрії з’являлася «свіжа» дівчинка. Потім слідчі формують те, що ми називаємо «цільовим пакетом»: збір доказів, які підтверджують кримінальну діяльність або торгівлю людьми. Вдаючи клієнтів, вони відвідують кнайпи та притони, часто мають при собі приховану камеру, аби здобути фото- й відеодокази.
Слідчі також шукають специфічні ознаки насильства для того, щоб відрізнити повнолітніх повій, які перебувають у притоні згідно зі своїм власним вибором, від жертв сексуального насильства, кого використовують усупереч їхній волі. Сліди на тілі, боязкі рухи, юний вік та понурений погляд — тоді слідчий має всі підстави для висновку, що перед ним — заручниця.
Сформований цільовий пакет, до складу якого входять звіти й отримані внаслідок стеження докази, передається місцевій поліції.
Початковий процес може тривати від тижня до року, ба навіть довше. Все залежить від специфіки операції. Солідна цільова програма передбачає сотні доларів та безліч безсонних відпрацьованих ночей в інтересах слідчого. Проте, на жаль, навіть найбільш кропітке приготування цільової програми виявляється недостатнім.
Партнерство з державою: простіше сказати — важче зробити
Хоч би як мені сильно хотілося вхопити Сару і втекти з нею з дому розпусти, та цей крок — зробити бодай щось, навіть незначне, проти волі дівчини для її ж спасіння — може розглядатися як викрадення людини.
Неурядові організації або іноземні доброчинці не мають повноважень до визволення жертв насильства з будинків розпусти. Натомість такі організації мусять витрачати час для розвитку відносин із ключовими урядовцями. Без солідної стабільної підтримки влади вони намагатимуся знести мури, для яких кожні, навіть найбільші гроші це дрібничка.
Це може бути викликом. Перебуваючи в південно-східній Азії, я витратив чимало часу та ресурсів, аби здобути довіру місцевих можновладців, відповідальних за торгівлю людьми. Минуло більше року, й лише тоді ми почали по-справжньому працювати пліч-о-пліч. Сьогодні вони залишаються нашими постійними вірними партнерами.
Встановивши взаємовідносини із високопоставленими урядовцями, слідчі передають цільовий пакет доказів тим представникам влади, хто має бажання та можливість відреагувати на цю ситуацію. Від цього моменту неурядова організація повинна виконувати роль підтримки, яка полягає у звітності та наданні даних департаментові, що провадить цю справу. Це надзвичайно важливий етап процесу, оскільки тривалі зміни у галузі торгівлі людьми можуть бути реалізовані тими, хто проживає в цій країні.
Теоретично група спеціалістів повинна об’єднатися навколо конкретного випадку, представленого в цільовій програмі. За одним столом можуть зібратися представники поліції, слідчі та соціальні працівники, юрист — фахівець у питаннях прав жертв, та перекладач разом із медичним працівником. Група може опрацювати план поодинокої операції чи рейду, визначити дату й зібрати разом ресурси.
Сарі пощастило, що місцевий слідчий перебував у дружніх відносинах із федеральним керівництвом. Отож результат його співпраці з місцевою неурядовою організацією та національною оперативною групою з боротьби із торгівлею людьми поступово переріс у цілісний план операції, спрямований на порятунок жертв.
Рейд: виламати двері
Можливість виламання дверей виявилась дуже чутливим моментом з огляду на корупцію та доноси. У випадку Сари хтось «злив» важливу інформацію за декілька хвилин до початку рятувальної операції. Внаслідок цього перший рейд зазнав поразки, бо сутенери Сари забрали її та інших неповнолітніх рабинь із будинку розпусти та залишили дівчат на місяць у квартирі без будь-яких зручностей.
Саме в країнах, що розвиваються, проблемною є успішна реалізація рейду, коли зловмисників затримують, а соціальні працівники та перекладачі переймають опіку над жертвами. Часом сутенери втікають через потаємні виходи. Нерідко жертв саджають у ту ж автівку, в якій сидить їхній сутенер. Все це можна вважати тактичними помилками поліції в тих країнах, де поліція має відповідне солідне забезпечення; проте для урядових сил країн, що розвиваються, обділених ресурсами, вмінням та підтримкою — це щоденна реальність.
Захист та обвинувачення: кому не можна дозволити піти
Після успішного рейду захист жертви та звинувачення злочинців виходять на перший план. Якщо по тому, як двері зламано, правосуддя вмиє руки, — виникне величезна проблема: і для жертв, і для самої стратегії сповільнення маховика людського трафіку.
Залежно від наявних ресурсів, одразу ж після рейду жертв поселяють або в державній установі, або ж у приватному конспіративному помешканні. Всі сподіваються, що їх оточать всебічною турботою та що вони зможуть виступити в суді в ролі свідків проти сутенерів.
У житті таке трапляється рідко. У разі відсутності швидкої соціальної допомоги жертви — а це бувало вже не раз — утікають і намагаються позбавити себе ярма урядового контролю. Їх, безпомічних і травмованих, це знову повертає на вулицю. В такий момент важливою стає роль співпраці уряду та неурядової організації.
Для злочинців арешти й переслідування мають нищівні наслідки. Законні штрафи, тюремні строки та втрата бізнесу відбирають у торгівлі людьми її рентабельність. Незалежно від вироку, рейди й арешти показують місцевій громаді, що сексуальне рабство неприпустиме. Легально тиснучи на трафікові механізми, ми поступово зміщуємо сучасне рабство у нішу високих ризиків та низького рівня віддачі. Теоретично, це один із найбільш рішучих кроків, що їх ми, спільнота, можемо зробити у боротьбі з цим злом.
Від тієї першої ночі, відколи я побачив Сару, до її визволення — відстань у два довгих місяці. Знадобилися два рейди, невеличке військо, більші грошові надходження, ніж ми очікували, та стійкість місцевого слідчого, який просував цю справу крізь усі перепони, обумовлені законами бар’єри та корупцію.
Зрештою ми витягли Сару із дому розпусти. Визволили також сім інших неповнолітніх жертв, які стали людським товаром, імпортованим із сусідньої країни. Работорговець постав перед судом. Сару хотіли перевести до державного закладу з далеко не ідеальними умовами. Навіть попри те, що в найближчому районі не було жодного компетентного осередка з догляду за одужуючими, влада не погодилась на наше прохання відпустити її для поїздки під пильним наглядом неурядової організації.
Що би вчинили ви?
Отже, ви займаєтеся працею місіонера в дільниці розпусти в Камбоджі й бачите 13‑річну дівчинку, яка сидить у забігайлівці біля 60‑річного білого чоловіка. Вона не знає вашої мови, проте вас охоплює підозра, що її, як ви не втрутитеся, цієї ночі змусять із кимось займатися сексом. Що би вчинили ви? Силоміць заволокли дівчинку в свою автівку та відвезли її у безпечне місце? Це, звісно, перше, що спадає на думку.
Проте для дівчинки, яка сидить навпроти вас, це не шлях до порятунку. Як і для тієї, що займе її місце, а зарівно й для місцевої культури, що має нагальну та гостру потребу просвітлення і повстання проти торгівлі її дітьми.
Єдиний вибір — це повідомити уповноваженому департаменту чи регіональній неурядовій організації, яка провадить активну боротьбу проти торгівлі людьми. Знайдіть місцеву гарячу лінію, зателефонуйте, підкажіть місцевій команді слідчих чи поліції. Спробуйте також знайти психологічний контакт із цією дівчинкою.
І, будь ласка, моліться — моліться за всіх Сар світу, а також за тих небагатьох сміливих, хто присвятив себе нелегкій та відважній праці віднайти їх, визволити й реабілітувати. Подумайте про те, щоб фінансово підтримати боротьбу за свободу або ж стати волонтером і поділитися своїми вмінням, часом та впливом.
Щодня я ловлю себе на бажанні, аби визволення жертв сексуального насильства було простим, недорогим і швидким процесом. Проте цього не встається. Щоб виростити маля, може знадобитися селище; щоби звільнити його — може знадобитися ціле військо.
Метт Паркер, засновник та очільник фонду The Exodus Road («Шлях визволення». — Пер.). Його дружина, Лора Паркер, працює старшим віце-президентом із питань комунікації. The Exodus Road — це коаліція організацій-партнерів у галузі розслідувань та допомоги жертвам сексуального рабства в Індії та Південно-Східної Азії. Від липня 2012 р. їхні зусилля (за участі та допомоги місцевої поліції) були нагороджені 192‑ма випадками визволення потерпілих від торгівлі людьми. Визволення Сари — це перший випадок такої перемоги за їхньої участі та посередництва.
За матеріалами: Идеи для Бога
Переклад: Мирослава Сиваківська, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
