Роздуми над Словом Божим на XXVI неділю звичайного періоду, рік Б
«Краще тобі калікою увійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни, в невгасимий вогонь».
Яке в мене прагнення жити? Чи прагну жити Життям вічним, за якого насправді можу ствердити: «я живий»? Життям, що походить зі Слова Божого. Що саме, в духовному значенні, маю відрізати, аби врятуватися? Що маю усунути зі свого життя, аби знайти зрештою час на Слово Боже, яке є джерелом життя?
Арон Лі Ралстон — альпініст зі США, прославився тим, що під час одного зі сходжень сам ампутував собі кисть правої руки тупим ножем, аби врятуватися. Пізніше Ралстон написав про це книгу "127 годин. Між молотом і ковадлом". Ралстон народився 27 жовтня 1975 р. Закінчив Університет Карнегі Меллон, за фахом інженер-механік, працював у компанії Intel. Захопився екстремальним спортом, особливо скелелазінням і альпінізмом. 2002 року звільнився з компанії і зайнявся втіленням своєї мрії: за один зимовий сезон піднятися на всі скелі Колорадо висотою понад 14 000 футів. У травні 2003 року, в одному з каньйонів Юти, альпініст потрапив у пастку: його праву руку затиснув валун. Ралстон провів 5 днів і 7 годин на одному місці, але незабаром запаси їжі та води закінчилися, і йому довелося відрізати власну руку, щоб урятуватися. Якось упоравшись із травматичним шоком і втратою крові, Ралстон зміг пройти багато миль пустелею, під палючим сонцем, і нарешті зустрів туристів, які викликали рятувальний вертоліт. Повернувшись додому, Арон Ралстон став неймовірно знаним, його постійно запрошували в різні телешоу і популярні видання. Ралстона вважають прикладом справжньої мужності й героїзму. У вересні 2004 року вийшла з друку його книжка «Між молотом і ковадлом». 2010 року Денні Бойл зняв художній фільм «127 годин» за мотивами книжки. 2009 року Ралстон одружився, у нього є син Лео.
Відрізати собі руку або ногу — це не завжди означає стати калікою. Навіть одноокий є царем у країні сліпців. У певному сенсі це мати поранення, яке на щодень про себе нагадує. Такі рани, відрізання — то перли нашого життя. Це досвід звільнення. Це рани, які нагадують нам про Бога. Згадаймо історію Якова, який був поранений Богом. Рана — вивихнута нога, через яку він до кінця життя кульгав — постійно пригадувала йому про зустріч із Богом. Каліцтво зовсім не перешкодило йому стати отцем поколінь Ізраїля. Більше того, Яків став благословенням для Ізраїля та для інших.
фінансово.
Щиро дякуємо!
