Молитва як повітря

Роздуми над Словом Божим на свято Архангелів Михаїла, Гавриїла, Рафаїла

Молитва відкриває небеса. Коли я молюся, відкривається Небо. Чи я коли-небудь це помічав?

Одна з притч отців-пустельників розповідає про те, якою має бути молитва. До старця-пустельника прийшов чоловік і запитав: «Як потрібно молитися, щоб молитва була справжньою?»

Старець, підвівши гостя до наповненої водою діжки, вказав на неї й промовив: «Приглянься до поверхні води». Чоловік нахилився, щоб подивитися, що ж там такого на тій воді. Пустельник же вхопив його за голову та занурив у воду. Коли ж чоловік почав захлинатись, витяг голову бідолахи з води та запитав: «Що з тобою сталося? Чого ти такий дивний?» «Отче, — відказав той, — бракувало мені повітря». «Якщо тобі бракуватиме молитви, як повітря, — каже йому старець-пустельник, — то тоді ти насправді молишся».

Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: побачите небо відкрите й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!» Якщо небеса відкриваються, і я в Ісусі Христі є Божим сином (так би мовити, я син у Сині), то коли молюсь, я мав би бачити ангелів.

Молитва — це відповідь на Слово Боже. У Біблії, якщо дослідити місця, де відкривається небо або з’являється ангел, можна побачити, що це певні ситуації, в яких людям «бракує повітря». Так, наприклад, це Яків-Ізрáїль, який бачив відкрите небо і драбину з ангелами. Це час Благовіщення Марії. Це час смерті першодиякона Стефана-мученика. В певному сенсі ангели — це Голос Бога до нас.

Молитва є молитвою тоді, коли можемо сказати, що без неї ми не можемо жити, і вона пов’язана зі Словом Божим та моїм життям. Така молитва відкриває Небо.