Роздуми над Словом Божим на XXVII неділю звичайного періоду, рік Б
Фарисеї спокушували Ісуса, запитуючи Його про можливість розлучення й навіть прикриваючись дозволом Мойсея. Виявляється, тема подружньої вірності актуальна не лише сьогодні. В усі часи, навіть багато тисяч років тому, люди шукали для себе лазівок, аби втекти від «невигідної ситуації смерті». Смерті? Так, смерті. Бо для того, щоб прожити все життя з однією людиною під одним дахом, потрібно щодня вмирати для себе, для свого егоїзму. Якщо ж ні, то егоїзм кожного з партнерів уб’є саме подружжя.
На що ж сьогодні нам вказує Ісус? Перш за все на те, що подружжя — це не людський вимисел. Не Мойсей його встановив, тому не нам вирішувати, яким воно має бути. Надзвичайно важливо пам’ятати, що твоє подружжя — це Божий задум, святе таїнство. Якщо ти шукав Бога, коли одружувався, якщо прийшов до Церкви, просячи про шлюб, і отримав таїнство, то вас уже в подружжі не двоє. Бог є з вами. І не вам вирішувати, як довго ви будете жити разом. А тим більше це не є справою будь-кого зі сторонніх, хоч би хто це був. «Те, що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає» (Мк 10, 9).
Більш того, кожне подружжя є знаком і заповіддю союзу Христа і Його Церкви. Попри всю нашу невірність, Христос ніколи не дасть нам розвідного листа. Він і помер за нас, аби могло відбутися наше єднання з Ним. Він чекає на свій весільний бенкет у Небі.