Бельгійська самітниця, пом. 29 жовтня 595 р.
Вона належала до багатої сім’ї з Брабанту, її традиційні зв’язки з династією Каролінгів Піпіна І сягають ХІ століття. За легендою, Ермелінда обстригла волосся і втекла з дому, щоб уникнути шлюбу, організованого її батьками. Вона обрала життя умертвлення й аскези у відлюдному місці: спочатку в Бовечайні, а потім у Мелдерті, у Бельгії. Пізніше стверджували, що вона заснувала монастир у Шомоні неподалік Мелдерта. Після смерті у 48‑річному віці Ермелінду поховали у Мелдерті, де згодом постала каплиця на її честь.
За матеріалами: Українська Католицька енциклопедія
фінансово.
Щиро дякуємо!
