Анджей Шептицький, політолог Варшавського університету, проаналізував, які уроки митрополита УГКЦ важливі для сучасної України.
Польський політолог із Варшавського університету Анджей Шептицький – внучатий племінник митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. У Варшаві він створив Фонд родини Шептицьких, багато робить для українсько-польського порозуміння і примирення, для розвитку міцних відносин між двома сусідніми державами, є великим прихильником України. Анджей Шептицький у Львові брав участь у вшануванні роковин Андрея Шептицького і подав власне бачення розвитку сучасної України через призму уроків від митрополита.
Анджей Шептицький часто буває в Україні, бере участь у різних наукових конференціях і дискусіях, які стосуються українсько-польських відносин. Нащадки митрополита Андрея Шептицького проживають у Варшаві. Анджей Шептицький розповів, що у Польщі комуністична влада переслідувана його сім’ю – передусім, через те, що це був аристократичний рід – а Римо-Католицька Церква не вельми прихильно ставилась через буцімто «зраду» митрополита Андрея Шептицького, який обрав не РКЦ, а УГКЦ, тобто служив українському народові.
Власне, щоб повернути історичну справедливість, відкинути негатив від імені митрополита, він створив Фонд родини Шептицьких. Нині позитивно оцінює те, що про митрополита Андрея Шептицького українці дізнаються дедалі більше і захоплюються його життям та діяльністю. Однак, дуже важливо, щоб сучасна Україна засвоїла уроки митрополита, які зроблять її успішною країною.
А це три уроки – толерантність, пошана до держави і допомога нужденним, це найважливіші елементи для розвитку України, переконаний польський політолог.
Толерантність
Митрополит Андрей Шептицький толерантно ставився до людей різних національностей і релігій. Він походив із родини, яка вважала себе польською, тато був із давнього українського роду. Митрополит спілкувався з єврейською спільнотою, вивчав їхню мову, читав Старий завіт єврейською мовою. Євреї шанували українського митрополита до Другої світової війни, а у трагічні роки війни Андрей Шептицький активно долучився до порятунку євреїв. Нині говорять, що він врятував життя понад 150 євреям, більшість з них були діти.
«Нині Україна після Революції гідності представлена (Росією – ред.) як «фашистська» країна, що тут керують «бандерівці», це так російська пропаганда поширює, зокрема, і у Західній Європі. Існує така думка і в Польщі. Потрібно сказати, що це не так. Революція гідності мала на увазі європейські цінності, мала зробити Україну демократичною, відкритою, толерантною, яка також поважає національні меншини та релігійні. Євреї також підтримували Євромайдан, там стояли не лише українці, там була єврейська сотня. Євромайдан нам потрібно захищати, щоб не казали у світі, що в уряді «прихильники фашизму», бо саме так Україну намагаються представити», – наголосив Анджей Шептицький.
За його словами, на імідж України, зокрема, на українсько-польські відносини негативно впливає те, що Верховна Рада у квітні цього року проголосувала за визнання ОУН і УПА. «Я знаю, що вони боролись за незалежність України, знаю, що так і було. Однак, варто пам’ятати про те, якою була ідеологія ОУН і УПА перед війною, під час неї і після. Позитивно, що члени ОУН і УПА воювали у дуже важких умовах за незалежність своєї країни, але варто пам’ятати і негативні елементи антипольської акції УПА», – вважає він.
Толерантність, на думку політолога, має виявлятись ще й тим, що нація не може бути розділеною, особливо це важливо, коли на Сході України тривають бойові дії.
Пошана держави
Другим уроком від митрополита Андрея Шептицького для сучасних українців є пошана до держави, каже його нащадок: «Митрополит підтримав проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, але коли ця ідея не запрацювала, він намагався стати лояльним громадянином польської держави, визнавав цю державу і намагався діяти у її рамках, потім була радянська влада, німецька, знову радянська. Церква не може замінити державу, Церква має діяти у рамках держави, якщо держава діє незаконно, то треба критикувати».
Власне, це Шептицький і робив, коли дізнався, що православних переслідує польська влада, коли євреїв переслідує німецька влада. На думку політолога Анджея Шептицького, сьогодні українці не шанують свою державу, воліють у всіх проблемах звинувачувати Росію, Європейський союз, НАТО, які їх, мовляв, не захищають.
«Очевидно, що в цьому є рація. Можна згадувати Переяслав, Батурин, Валуєвський циркуляр, Голодомор. Але на Переяслав, Батурин ми не маємо впливу, а маємо вплив лише на себе. Тут завжди краще дивитись на себе, що ми можемо і як ми можемо цій державі допомогти, як маємо її шанувати. Це питання до кожного з нас, особливо, до тих, хто має український паспорт. На політичному рівні кожен має брати участь у виборах і думати, за кого голосувати, не за його ненависть до Росії, чи любов, не за гарну сорочку, а чи вміє цей кандидат адмініструвати країну, чи є фахівцем», – каже польський політолог.
Держава слабка, коли є корупція, наголосив він, коли не захищений культурний простір.
Допомога тим, хто потребує
Третім уроком для сучасної України від митрополита Андрея, за словами Анджея Шептицького, є допомога людям, які цього потребують. Підтримка і допомога митрополитом Шептицьким священиків, монахів, художників, дітей-сиріт, бідних родин, турбота про освіту та культуру українців є прикладом для наслідування.
«Можна сказати, що митрополит міг собі дозволити допомагати іншим, був заможною людиною, тобто митрополія мала гроші. Нині митрополія не така багата, але є в Україні олігархи, які мають величезні гроші. Однак тут питання дискусійне, питання моралі. Коли олігархи вкладають гроші, люди знають походження цих коштів, як це оцінити. Чи можна брати гроші олігархів? Ось, там двох-трьох вбив, а тут хочу спасіння і церкву збудувати, чи можна ці гроші брати? Це має вже відповісти митрополія, духовенство. Це проблема моральної площини», – вважає Анджей Шептицький.
Діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького Анджей Шептицький називає мультивекторною, тому, каже, можна взяти її важливі елементи, щоб будувати сучасну Україну.
Галина Терещук, Радіо Свобода