Нещодавно новий прем’єр‑міністр Канади склав присягу на вірність народові. 23‑ім прем’єром країни став Джастін Трюдо, він очолює Ліберальну партію Канади та вважає себе католиком. У 2002 році молодий політик навіть виступив на сцені Всесвітнього дня молоді у Торонто. Однак, уже як лідер Ліберальної партії, він заявив, що жодна людина, котра не підтримує політики щодо просування абортів та захисту «права жінки на вибір» не може належати до його політичної сили.
У відповідь на звернення архиєпископа Торонто, кардинала Томаса Крістофера Коллінза, дозволити членам партії діяти згідно зі своїм сумлінням, Джастін Трюдо відповів, що їм «слід діяти згідно із Хартією прав і свобод» (Перша частина Конституційного акту 1982 го року. — ред.).
Його батька, П’єра Трюдо, вважають «батьком» сучасної Канади. За словами Джастіна Трюдо, батько був дуже віруючою людиною: він щонеділі відвідував храм і сам там черпав натхнення для свої діяльності; читав дітям Біблію, а також виховував їх згідно з християнськими нормами. Втім, за часів уряду П’єра Трюдо у країні легалізували розлучення та аборти, а також просували рівні права сексуальних меншин.
Нагадаємо, що у канадській в’язниці досі перебуває захисниця життя ненароджених дітей Мері Вагнер. Мері Вагнер була заарештована в Торонто в грудні 2014 року. Її «провина» полягає лише в тому, що вона заходила в абортивні клініки, відмовляючи жінок від вбивства власних ненароджених дітей. Мері розповідала жінкам про благодійні фонди, де вони можуть отримати допомогу і дарувала їм троянди. Жінка знала про наслідки, адже в тюрмі вона провела більше двох років.
Мати Мері Вагнер у листі до поляків, у якому вона дякувала за підтримку доньки, пише: «У Канаді Мері дуже мало підтримують, навіть католики. Вона провели три місяці вдома, що було для нас подарунком. Але її жодного разу не попросили виступити у нашій церкві або в іній парафії на острові Ванкувер, де ми живемо.(…) Мені здається, що канадці засліплені ідеєю закону, який є очевидно поганим, і скидається на те, що вони бачать тільки закон. Вони бояться анархії, коли закон можна порушувати, аби виграти спір. У нашій країні існує справжня духовна смерть, навіть, якщо я можу так сказати, серед духовенства. (…) Для канадського люду status quo це щось вигідне, і вони не бажають замислитися, чим насправді є аборти, окрім «права жінки на вибір». Вони не хочуть, щоб їх хитало на човні, щоб випадково не замочитися».
За матеріалами: LifeSite.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
