Наприкінці листопада в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського відбулася презентація українськомовного видання твору о. Яцека Салія ОР «Розмови зі святим Августином». Книжка написана в формі інтерв’ю, де відповіді на запитання взято з творів святого.
Представляючи гостя з Польщі, директор київського домініканського Інституту о. Войцех Сурувка OP зазначив, що професор теології та письменник о. Яцек Салій — учитель багатьох поколінь домініканців. Крім того, він — постійний автор відповідей на запитання читачів польського журналу «W drodze». А українському читачеві знайомі його книжки «Для чого Церкві потрібен Папа?», «Дражливі питання», «Смерть, воскресіння, життя вічне», «Церква, яку люблю».
«І ось тепер маємо “Розмови зі святим Августином” — бачимо, що отець Яцек “узяв” інтерв’ю в святого, який жив понад півтори тисячі років тому», — зауважив о. Войцех Сурувка. Він також додав, що видання входить до домініканської серії «Богословські есе», в якій раніше вже вийшли «Віра і дія» о. Войцеха Гєртиха ОР та «Бути християнином: в чому тут суть?» Тімоті Редкліфа ОР.
Своєю чергою, о. Яцек Салій розповів, що «розмовам зі святим» посприяло багатотомне зібрання латинської патрології, яке йому колись подарували, а також… комуністи: «В час, коли вони майже придушили рух “Солідарність”, я подумав, що Церква може бути наступною організацією, за яку вони візьмуться. Тож вирішив, що необхідно ще встигнути написати книжку… Вести діалог зі св. Августином було нескладно. Латину я знав, Августина полюбив — був вражений його творчістю. І, знаючи відповіді, які святий дав у своїх творах, я конструював до них питання».
Також порівнюючи нинішній час, коли світ переживає теракти й війни, з епохою святого Августина, та говорячи про проблему збереження християнської ідентичності, домініканець підкреслив: «За часів Августина для нього та його сучасників переламним моментом був 410‑й — рік, коли варвари захопили Рим. Під впливом цієї події з’явилась книга святого “Град Божий”. Наші епохи подібні. Але святий Августин дуже реально вірив у Ісуса Христа. Він був упевнений: хоч би що сталося, хоч би які переламні події відбулися у світі, — євангельська новина про Христа не потрапить до історичних архів».
Отець Яцек Салій згадав, що його родина теж пережила нелегкі часи: адже він народився 1942 року на Волині і, ще зовсім маленьким, побував у німецькому полоні… «Звісно, про полон я нічого не пам’ятаю, хоча й пробув там більше двох років. Адже, коли нас вивезли, мені не було й року», — розповів він. Та гірко пожартував: «Здається, єдине, що мені залишилося з того полону, — це те, що я полюбляю їсти. Напевно тому, що там було дуже мало їжі. Стараюсь дуже Господа не об’їдати, але інколи буває, що таки згрішу…»
Розповів о. Яцек і про те, як потрапив до Ордену Проповідників. «Коли я навчався у школі, в підручниках з історії, які писалися російською та перекладались польською, було сказано, що Середньовіччя — це темні віки, й один із представників цієї епохи — домініканець Тома Аквінський. І тоді я подумав, що, може, й піду до тих домініканців. Тож комуністи й справді мають переді мною великі заслуги», — вкотре пожартував отець.
Відповідаючи на запитання щодо можливості запису «інтерв’ю» ще й зі святим Томою Аквінським, отець зазначив, що вже «розмовляв» з Ангельським Доктором у відповідній публікації на тему Євхаристії. «Августин і Тома — зовсім різні. Нам до Томи Аквінського приблизно стільки ж віків, скільки Томі до Августина… Крім того, турботою Августина було те, щоби читач його зрозумів. Тома ж мав переконання, що головна мета — показати істину», — поділився спостереженнями домініканець. І порадив: вивчаючи богослов’я, не забувати про молитву.
фінансово.
Щиро дякуємо!
