На Різдво суспільство неначе поділяється на три групи. Одні чекають на нього з нетерпінням, купують подарунки близьким і рідним, насолоджуючись святковою метушнею. Інші нарікають на комерціалізацію свята, коли все купується й продається, та говорять, що Різдво купити неможливо. Треті готуються до нього як до можливості заробити, причому у якнайпозитивнішому розумінні. Це ті, хто створює атмосферу свята, готуючи різдвяні ярмарки для нас.
В Україні різдвяні ярмарки – явище відносно нове. Точніше ми маємо говорити про відновлення перерваної радянським часом традиції. Хоча й до часів радянського атеїзму вони не робили погоди у житті наших міст (адже й міст багато не було). А от, скажімо, у Німеччині різдвяні ярмарки – це важлива складова традиції, культури й економіки. Ляйпціг, Дрезден, Кельн, Берлін відомі своїми традиціями і ярмарками. Але найвідоміший ярмарок усе ж таки у Нюрнберзі. Так, Нюрнберг відомий не лише з’їздом націонал-соціалістів, а потім – процесом, який їх засудив.
Перший різдвяний ярмарок у Нюрнберзі відбувся далекого 1628 (!) року. Відтоді традиція не переривалася. З початком Адвенту перекривають центральну площу, що навпроти церкви святої Марії, та прилеглі вулички, і починається підготовка до Різдва.
Це особливий світ і свято, і майстри, актори, місцеві мешканці готуються до Christkindlesmarkt заздалегідь. Роботи багато, і не лише для того, щоби виготовити численні сувеніри, подарунки, іграшки, напекти пряників чи наготувати особливих ковбас і сосисок. Нюрнберг – це Баварія, і особливі ковбаски – частина традиції. Треба заздалегідь подбати про місце, про ліцензію, зарезервувати як місце роботи, так і житло.
Різдвяний ярмарок у Нюрнберзі – це не лише торгівля, не лише спілкування й гарячий глінтвейн, який це спілкування робить особливо теплим і пряним. Це ще й насичена культурна програма, яку готують заздалегідь, і вона складніша за виступи народних хорових колективів на нашвидкуруч спорудженій сцені.
Ярмарок традиційно відкриває промовою не хто інший, як Ангел Різдва, який заохочує всіх до участі, до свята, до щедрості. Ілюмінація, каруселі, вуличні клоуни, троїсті музики – усе це різдвяний ярмарок. Символами нюрнберзького ярмарку також є Сливовий Чоловічок і його подруга. Їх ви можете побачити і серед публіки, і серед сувенірів, і серед смаколиків. Якщо раніше Сливового Чоловічка робили з сухофруктів, то тепер він значно модернізувався, а також вийшов із полиць крамничок на вулиці та площі: часто-густо можна побачити цього персонажа серед публіки. До них можна додати всіх традиційних вертепних персонажів – щось, що нам добре відоме.
Різдвяний ярмарок у Нюрнберзі, Октоберфест у Мюнхені, весняний карнавал у Кельні – щось, що розриває традиційне уявлення про статечних і респектабельних німецьких бюргерів. Проте ще раз підтверджує тезу: хто добре працює, той добре відпочиває.
Тетяна Дзядевич
«Католицький Вісник», № 24/ 2015
фінансово.
Щиро дякуємо!
