Як допомогти людині пережити хворобу — розповідає лютнева «Кана»

Вийшло лютневе число журналу «Кана». Його провідна тема: «Бути з хворим», адже в лютому Католицька Церква відзначає Всесвітній день хворого. Але крім хворих є ще ті люди, які поруч, які також страждають, не розуміють чому їхній родич хворіє, інколи бунтують.

Доброю підтримкою тим, хто має невиліковно хворих рідних стане інтерв’ю з подружжям Анничів, які мають двадцятирічну доньку Настю, хвору на ДЦП. Вони щиро визнають, що «сім’я, яка має дитину з неповносправністю, усе життя живе в кризовій ситуації». Анничі говорять, що безперечно переживають і втому, і стреси, тому трапляється, що й зляться, і сваряться. Але наголошують, що «треба полюбити своє мушу, нема іншого виходу».

Люди, які хворіють – важкими чи навіть нескладними хворобами – найбільше потребують чуйності. Про це, зі свого досвіду, розповідає читачам «Кани» монахиня Йосафата, котра працює старшою медсестрою відділення паліативного лікування у Шпиталі ім. Митрополита Андрея Шептицького: «Хворий, напевне, найбільше потребує спілкування і теплого,  чуйного ставлення до нього. Від персоналу – само собою. Але найбільше – від рідних.  Найбільше пацієнти страждають через те, що до них мало хто приходить. Через те ми часто  кажемо родичам: нічого не приносьте, просто прийдіть, відвідайте».

Цікавими і корисними читачам стануть й інші матеріали. Приміром, стаття про те, як психолог може допомогти рідним сприйняти хворобу близької людини і стати їй підтримкою. А також інтерв’ю з фахівцем із реабілітації про те, що відновлення після інсульту можливе. А ще знайомства з життєвими історіями різних людей, які спричиняються до того, що творять з нас усіх – читачів і героїв розповідей – одну велику спільноту. Це і подружжя Чихарівських, які працюють у «Лярші», і де крім праці знайшли товариство близьких, люблячих людей. І історія відомої громадської діячки пані Лесі Крип’якевич, яка сама пережила досвід милосердного служіння, протягом 13-ти років опікуючись людиною, що стала для неї рідною.

Надихнути до навчання тих, хто вже не стандартного студентського віку може інтерв’ю з деканом Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS), Софією Опацькою, яка переконана, що ніколи не пізно «шукати себе» в іншій сфері занять.

Детальніше про умови придбання «Кани» дивіться на сайті видавництва «Свічадо».

Про «життя» журналу читайте на його сторінці у Фейсбуці.