Роздуми над Божим словом на п’ятницю ІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Потім Ісус вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до Нього. І Він призначив дванадцятьох, щоб були при Ньому, та щоб їх посилати із проповіддю; і дав їм владу виганяти бісів. Призначив Він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро; Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому; Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія, та Юду Іскаріота, що Його і зрадив.
Мк 3, 13–19
Монах-кармеліт Лаврентій від Воскресіння, знаний як брат Лоренс, який жив у 17-му столітті, застосовував «практику Божої присутності». Іншими словами, він намагався виконувати кожен обов’язок, навіть звичайний, із постійним усвідомленням того, що Бог — поруч.
Життя брата Лоренса — яскрава ілюстрація суті сьогоднішнього євангельського читання. Ісус Христос зійшов на гору зі своїми учнями і вибрав серед них Дванадцятьох, які мали стати Його особливими посланцями. Як описує святий Марко, Христос почав не з того, що наділив їх особливою силою і послав її застосовувати. За словами євангеліста, Ісус закликав апостолів насамперед бути з Ним (див. Мк 3, 14).
Учні мали особливий привілей постійно спостерігати за Вчителем. Бачити Його реакції на ті чи інші події, бути свідками Його вчинків, слухати Його слова. Це допомагало їм пройматися ставленням Ісуса до життя і людей, зміцнюватися у вірі, а головне — дедалі більше Його любити. Господь знав, які складні завдання чекають на них попереду, тому намагався вчити їх своїм прикладом. Але й після Вознесіння Ісуса Христа на небеса учні продовжували жити в Його присутності, звіряючи з Його волею кожний свій крок. Про це красномовно говорить книга Діянь Апостолів.
Ти, певно, не раз відчував внутрішню потребу просто «бути» з Господом і намагався знайти час у своєму щільному графіку для усамітнення й молитви. Апостоли і брат Лоренс навчають нас невпинно перебувати в Божій присутності, незалежно від того, де ми перебуваємо і чим зайняті. У момент пробудження згадай про Господа, уяви Його люблячий погляд, звернений на тебе. Попроси в Нього благословення на новий день, мудрості у вирішенні проблем, чуйності до потреб людей. Протягом дня прислухайся до натхнень, що зроджуються в твоєму серці. Вчися розпізнавати ті, що від Бога, і йти за ними. Так ти зможеш ходити в Господі та виконувати на землі Його волю. Подумки звертайся до Господа протягом дня короткими молитвами. Увечері думкою проглянь прожитий день. Подякуй Богові, що Він керував тобою. Згадай ситуації, коли ти не послухав Святого Духа і вчинив по-своєму. Попроси в Нього прощення та змилування. Вислови свою любов.
«Господи, допоможи мені навчитися безперервно бути з Тобою. Я хочу жити, постійно усвідомлюючи Твою присутність і ловлячи на собі Твій люблячий погляд».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.