Літургійні читання на 13 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Якова, брата св. Йоана Богослова

Апостол
Ді 4, 23-31

23 Коли їх відпустили, вони прий­шли до своїх і переказали те, що їм говорили первосвященики і старші. 24 Ті, коли почули, однодушно під­­несли голос до Бога й сказали: Вла­­дико [Боже], Ти, котрий створив не­бо й землю, море й усе, що в них! 25 Який Святим Духом устами нашого батька, Твого слуги Давида, сказав: Чому розбушувалися люди, й народи задумали марноту? 26 Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та про­ти Його Христа! 27 Адже справді в цьому місті зібра­лися проти святого Слуги Твого Ісуса, якого Ти помазав, – Ірод і Пон­тій Пилат із язичниками та людьми Ізраїлю, 28 аби здійснити те, що наперед призначила Твоя рука і Твоя воля, щоб воно сталося. 29 Тепер же, Господи, поглянь на їхні погрози і дай своїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово. 30 Коли простягнеш Свою руку для оздоровлення, ознак і чудес, щоби збувалися вони святим Ім’ям Твого слуги Ісуса! 31 І як вони помолилися, затряс­лося те місце, де вони були зібрані, й усі наповнилися Святим Духом і смі­ливо почали говорити Боже Слово.

Євангеліє
Йо 5, 24-30

24 Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у То­го, хто послав Мене, має вічне жит­тя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. 25 Знову й знову запевняю вас, що надходить час, – і він вже є, – ко­­ли мертві почують голос Сина Бо­жого і, почувши, оживуть. 26 Бо як Отець має життя в собі, так дав і Синові мати в собі життя. 27 І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським. 28 Не дивуйтеся цьому, бо надхо­дить час, коли всі, хто в могилах, по­чу­ють Його голос; 29 і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, – у воскресіння суду. 30 Не можу Я сам від себе роби­ти нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, хто Мене послав, – [Отця].

Апостола:

Апостол
Ді 12, 1-11

1 На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церк­ви за­по­ді­яти зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Йоана. 3 А коли побачив, що це подо­ба­ється юдеям, задумав схопити й Пет­ра. Були тоді дні Опрісноків. 4 Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом чет­вір­кам воїнів, щоб стерегли його, ба­жаючи вивести його до народу піс­ля Пасхи. 5 Отже, Петра стерегли у в’язни­ці. А ревна молитва за нього підій­ма­лася від Церкви до Бога. 6 Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцю­гами, і вартові перед дверима сте­регли в’язницю. 7 І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовх­нувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспа­дали з його рук. 8 Ангел же сказав йому: Підпере­жи­ся і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною! 9 Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбу­ва­єть­ся через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння. 10 Минувши першу й другу сторожі, вони прийшли до залізної бра­ми, яка вела до міста, – вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, – і раптом ангел відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: Ни­ні твердо знаю, що Господь по­слав свого ангела і вирвав мене з рук Іро­да та від усього, чого сподівав­ся юдейський народ!

Євангеліє
Лк 5, 1-11

1 Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Гені­са­рет­ського озера, 2 то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. 3 Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна. 4 Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: «Відпливи на глибину і закинь ваші сіті для риболовлі!» 5 А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч ми тру­дилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» 6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті поча­ли рватися. 7 Тож вони дали знак товаришам у дру­гому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й на­пов­­нили обидва човни, так що ті ста­ли занурюватися у воду. 8 Побачивши це, Симон-Петро при­­пав до колін Ісуса, промов­ля­ю­чи: «Відійди від мене, бо я грішний чо­ловік, Господи!» 9 Бо від кількості риби, що вони на­ловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, 10 також і Якова, і Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Си­мона. І сказав Ісус Симонові: «Не бій­ся – відтепер ти будеш ловити людей!» 11 І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним.

Біблійні роздуми