Роздуми над Словом Божим на вівторок ІІ тижня Великого Посту
Бог багато разів провадив спір із людом, що його собі вибрав. Так само й Ісус сперечався з ученими у Писанні та фарисеями. Це дивовижна справа, бо ж чи могутній Творець узагалі може звертати увагу на нерозумні ствердження своїх малесеньких сотворінь? Творець в одну мить міг би відібрати існування у створеного. Ну і чого ото Він принижується, так що замість змінити свій Вибраний народ якимось кращим, займається переконуванням, щоби той змінив своє мислення та дії?
Ісус, який принизив себе до того, щоб дискутувати з фарисеями, має право вчити про добровільне приниження. Вчені в Писаннях гадали, ніби вони як учителі народу мусять будувати собі авторитет. Христос показує, що істинний авторитет має тільки той, хто не шукає авторитету, бо знає, що може отримати його тільки від Бога. Фарисеї гадали, ніби то вони є духовними отцями народу, а Христос, посланий Отцем до Його збунтованих синів, показує, що є тільки один Бог — Отець. Учені в Писаннях старалися бути наставниками у виконанні духовних і тілесних вправ, а Христос є Наставником у послухові волі Отця. Фарисеї боялися втратити контроль над народом, а Христос не боїться бути слугою всіх.
Святості, якої ми шукаємо під час великопісного шляху, ми осягнемо тоді, коли шукатимемо волі тільки одного Бога і будемо вдивлятися у приклад тільки одного Сина Божого. Жоден людський авторитет, ані серед наших близьких, ані в нашій діяльності на благо України чи Церкви, не може бути для нас таким великим, щоби заслонити нам Єдиного Бога.