Роздуми над Словом Божим на Попільну Середу
Мт 6, 1 – 6. 16 – 18
Одне зі слів, яке декілька разів зустрічається в сьогоднішній Євангелії, це слово «нагорода»:
Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі…
Attendite, ne iustitiam vestram faciatis coram hominibus, ut vi deamini ab eis; alioquin mercedem non habetis apud Patrem vestrum, qui in caelis est.
Святий Єронім, перекладаючи це слово з грецької мови, вжив латинського слова merces (род. відм. mercedis). Слово, яке нам асоціюється зі знаним брендом автомобіля, в латинській мові має наступні значення: нагорода, зиск, дохід, ціна, інвестиція. Зрештою, подумаймо, а що таке нагорода? Це певне публічне визнання якоїсь людини за її вчинки. Хтось отримує медаль за відвагу або за сумлінне служіння, хтось інший — подячний лист чи грошову премію за осягнення в науці (Нобелівська премія), або в кінематографі (нагорода «Оскар»), або навіть у богослов’ї (премія ім. Йозефа Ратцінгера).
Нагорода, яка нас очікує на небесах, незрівняна з будь-якою земною похвалою і є плодом нашого доброго життєвого інвестування. Є лише одна умова – цього ніхто на землі не помітить, бо інакше нагородження не має сенсу. Це так, наче нагороджувати когось, хто встиг повісити на себе медалі ще перед початком церемонії. Нагороджує хтось, для кого був присвячений той чи інший вчинок: держава нагороджує своїх солдат, капеланів, педагогів, університет – студентів, федерація футболу – гравців.
Кому ти присвячуєш свої вчинки? Якщо Богу, то не очікуй нагороди на землі, бо Він тут скромно приховує своє обличчя, яке відкриє Тобі в небесній славі.
Біблійні роздуми з циклу Мед із пасіки святого Єроніма