Хрест і толерантність

Роздуми над Словом Божим на четвер після Попільної Середи

Далі додав: «Син Чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб’ють, та він на третій день воскресне.” Звертаючись до всіх, (Ісус) промовив: “Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною. Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує. Яка ж користь людині, що весь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить? Хто б соромився Мене та Моєї науки, того й Син Чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і святих ангелів.»

Вираз «візьме хрест свій» св. Єронім переклав латиною як «et tollet crucem suam». Слово tolleo/ere має багато значень, одне з яких — найфундаментальніших — це «нести» і «зносити». Нам це слово знане, наприклад, як «толерантність». А отже, брати хрест — це зносити на щодень тягарі свого життя.

Це ж саме слово у латинському перекладі вжито в дуже цікавому тексті, який стосується самого Христа. Йоан, вказуючи на нашого Спасителя, каже: «Ось агнець Божий, який світу гріх забирає». Ці слова Предтечі увійшли до Римської Літургії та звучать так: «Ecce Agnus Dei qui tollit peccata mundi» — «Ось Агнець Божий, який несе/ терпить гріх світу». Звісно, не йдеться про те, щоби з толерантністю ставитися до гріха. Ісус не був толерантним щодо жодного гріха, однак зло інших зносив — ніс на собі, поніс на дерево хреста.

Чи хочеш узяти приклад із нашого Спасителя і знести з любов’ю чиюсь незрілість, знести на собі чиюсь злість, ненависть, зажерливість, егоїзм — і… не відповісти злом на зло?

Біблійні роздуми з циклу Мед із пасіки святого Єроніма