Боже милосердя здатне полегшити будь-яку рану, воно прагне виходити назустріч всім потребам, які існують в цьому світі, досягнути ран кожного, щоб їх лікувати. Отож, бути апостолами милосердя означає доторкатися до Христових ран, що є в тілі Його братів і сестер. Про це Папа Франциск навчав у своїй проповіді, виголошеній під час Святої Меси, яку він 3 квітня очолив на площі Святого Петра у Ватикані з нагоди свята Божого милосердя.
«Ісус вчинив чимало чуд перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі», – цими словами закінчується Євангеліє, що читалося на Месі.
«Євангеліє, – сказав Святіший Отець, – це книга Божого милосердя, яку слід читати й перечитувати, тому що все те, що Ісус сказав та вчинив є вираженням Отчого милосердя. Але не все було записане. Євангеліє милосердя залишається відкритою книгою, в якій і надалі записуються знаки Христових учнів, конкретні жести любові, які є найкращим свідченням милосердя».
Наступник святого Петра наголосив, що всі ми покликані стати «живими писарями Євангелії», несучи Добру Новину людям нашого часу, а можемо це чинити, «здійснюючи діла милосердя для тіла і для душі», які є «стилем життя християнина». Саме так несемо ближнім «Божу ніжність та утішання», продовжуючи чинити те, що зробив Ісус в день Пасхи, вливши в серця учнів дар Святого Духа, «Який прощає гріхи та обдаровує радістю».
«Однак, у розповіді, яку ми почули, – вів далі проповідник, – виявляється очевидний контраст: з одного боку бачимо страх учнів, які зачинили двері дому, з іншого – місія, доручена Ісусом, Який посилає їх у світ нести звіщення прощення. Також і в нас може існувати такий контраст, внутрішня боротьба між замкненістю серця та покликанням любові відчинити замкнені двері та вийти поза власні обмеження. Ісус, Який з любові пройшов крізь зачинені двері гріха, смерті й аду, бажає увійти до кожного, аби навстіж відчинити замкнені двері серця. Той, що воскресінням переміг страх і побоювання, які нас ув'язнюють, бажає навстіж відчинити наші замкнені двері, посилаючи нас на місію».
За словами Святішого Отця, дорога, яку нам показує Воскреслий Учитель, «має односторонній рух»: виходити із замкненості у собі та свідчити оздоровчу силу любові, «що нас здобула». Отож, бачачи перед собою «часто поранене і боязке людство», що носить рубці «болю й невпевненості», перед обличчям волання про милосердя та мир, Ісус звертається до кожного з нас: «Як Отець послав мене, так і я посилаю вас».
«Кожне недомагання може знайти у Божому милосерді дієву допомогу. Його милосердя, у дійсності, не зупиняється на відстані: воно прагне виходити назустріч всім потребам та визволяти від багатьох форм рабства, які гнітять наш світ», – сказав Папа, додаючи: «Бути апостолами милосердя означає доторкнутися та гоїти Ісусові рани, що є також і сьогодні в тілі та душі багатьох Його братів і сестер. Обробляючи ці рани, визнаємо Ісуса та вчиняємо Його присутнім і живим, даємо змогу іншим, які доторкаються до Його милосердя, розпізнати у Ньому Господа і Бога, як це вчинив святий апостол Тома».
Саме таку місію, як підкреслив Наступник святого Петра, нам доручено, адже чимало людей очікують на те, щоб бути вислуханими та знайти зрозуміння. Тому, «Євангеліє милосердя», яке ми повинні звіщати та записувати своїм життям, потребує «милосердних самарян», що здатні до співчуття, «великодушних і радісних слуг», які люблять безкорисливо, нічого не очікуючи на заміну.
Ісус привітав апостолів словами: «Мир вам». Цього миру, за словами Святішого Отця, дуже потребують люди нашого часу. Цей мир не є плодом переговорів чи припиненням чогось поганого, це мир, «який походить із серця Воскреслого, мир, який переміг гріх, смерть і страх». Цей мир «не ділить, але об’єднує», не дає почуватися самотніми та триває під час болю, «спричиняючи розквіт надії».
Підсумовуючи, Папа підкреслив, що Божа любов, Його милосердя є вічними, і ми повинні бути вдячними за неї. «Просімо благодаті, – сказав він, – ніколи не втомлюватися черпати Отче милосердя та нести його у світ, просімо, щоб і ми самі були милосердними, аби повсюди поширювати силу Євангелія, щоб дописувати ті сторінки Євангелії, які не записав святий Йоан».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
