7 та 8 травня 2016 р. у відпочинково-реколекційному таборі «Надія» в Зарічанах поблизу Житомира відзначали два десятиліття діяльності в Україні релігійної місії «Карітас-Спес».
Від самого ранку панував піднесений настрій та лунав дитячий сміх. А все тому, що сестри та вихованці дитячих будинків сімейного типу, якими опікується «Карітас-Спес», з’їхалися сюди, щоб привітати одне одного та працівників організації з особливим святом — 20‑м днем народження.
Захід відкрили діти з парафіяльної танцювальної школи м. Довбиша та єпископ Станіслав Широкорадюк, який очолював Місію з дня її заснування. Кожен будинок підготував привітання, так що вийшов справжній концерт. Старші вихованці давали зворушливі свідчення про своє життя в родині Карітас та поза нею. Аніматори розважали дітлахів іграми й конкурсами, тоді як дорослі — сестри та працівники Місії — зібралися, аби згадати, як минули ці два десятиліття та підбити підсумки.
Єпископ Станіслав подякував усім за величезну працю та благословив на подальше служіння найбільш потребуючим. А ввечері всі танцювали та співали біля величезного вогнища, що, як і Карітас, об’єднує навколо себе та зігріває…
Наступний день розпочався з веселої фотосесії для пам’ятного альбому, а продовжився святковим Богослужінням, під час якого діти дякували єпископу Станіславу за відкрите серце та величезну підтримку, яку вони завжди відчували.
Історія релігійної місії «Карітас Спес» розпочалася задовго до святкованої дати: просто те, що колись було місією гуманітарної допомоги, потім виросло у те, що святкується нині.
Натхненний прикладом Карітасу Польщі, о. Юрій Нагорний зареєстрував 1990 року в Києві громадську організацію «Любов і милосердя» (Caritas). Основною її діяльністю тривалий час було отримання гуманітарної допомоги з Європи, її розподіл між потребуючими, оздоровлення дітей за кордоном та в Україні, особливо тих, хто постраждав від Чорнобильської катастрофи.
25 років тому, 1991‑го року відбулося відродження дієцезіальних структур Церкви, і в Україні після довгого більшовицького періоду релігійної пустки знову з’явилися єпископи. Відродження структур Церкви надало імпульс розвитку католицького Карітасу на теренах нашої держави. Розвиток цього служіння був доручений єпископу Житомирської дієцезії Яну Пурвінському. Було прийняте важливе рішення про реєстрацію місцевих осередків Карітас як релігійних організацій.
1999 року український католицький «Карітас-Спес» став членом міжнародної конфедерації Caritas Internationalis та її підрозділу Карітас Європа.
Назва «Карітас-Спес» складена з латинських слів «любов милосердна» і «надія». Слово «місія» в назві наголошує на тому, що праця Карітасу є особливим служінням і керується насамперед релігійним почуттям.
Релігійна місія «Карітас-Спес» Римо-Католицької Церкви офіційно зареєстрована 1996 році, а її керівником став єпископ Станіслав Широкорадюк, тоді — єпископ-помічник Києво-Житомирський. Відтоді почався активний розвиток організації в усіх соціально значимих напрямках. У кожній дієцезії з’явилися осередки «Карітас-Спес», відпочинково-реколекційні табори, соціальні центри, благодійні їдальні та дитячі садочки. За підтримки «Карітас-Спес» створено 40 будинків сімейного типу по всій Україні, відкрито реабілітаційний центр для наркозалежних, діють програма з протидії ВІЛ/СНІДу та проект «Домашня опіка».
Наслідки Чорнобиля змусили організацію спеціалізуватися на оздоровленні дітей. Так, наприклад, 1996 року курс пройшли близько 230 дітей, 1997 — 700 дітей, 1999 року — вже 1800 дітей; а з 2000‑х уже понад 3000 дітей щороку мають змогу оздоровитися у харитативних таборах у Яблуниці Івано-Франківської області, Зарічанах під Житомиром, Олександрівці Житомирської області, Бердянську Запорізької області, Пульмо Волинської області та ін.
У листопаді 2015 Конференція єпископів РКЦ в Україні обрала на наступний термін керівником «Карітас-Спес» отця Петра Жарковського, який доти працював на Закарпатті та широко відомий своєю активною харитативною працею.
За матеріалами: Католицький медіа-центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
