Всесвітлішим і всечеснішим отцям, преподобним сестрам, дорогим у скорботі мирянам Київсько-Житомирської дієцезії
Всесвітліші та всечесні отці! Преподобні сестри!
Дорогі миряни Київсько-Житомирської дієцезії!
Мир вам у Господі!
Із великим сумом сприйняв я звістку про відхід до нашого Господа Ісуса Христа по вічну нагороду Архиєпископа Київсько-Житомирської дієцезії, нашого достойного брата в єпископстві Петра Мальчука. Особисто, а також від імені Синоду Єпископів УГКЦ і всіх вірних нашої Церкви хочу висловити вам співчуття та запевнення в молитвах у наміренні новопреставленого владики.
Через смерть свого пастиря і духовного батька осиротілою сьогодні почувається Київсько-Житомирська дієцезія Римо-Католицької Церкви. За п’ять років правління владика Петро здобув велику повагу і прихильність серед духовенства, богопосвячених осіб і мирян дієцезії. У покійному вірні бачили ревного пастиря, який не тільки знав їхні потреби, а й докладав усіх зусиль, щоб із Божою допомогою їх вирішити.
Не можу не згадати про відкритість покійного архиєрея до нашої Церкви, активну участь у міжцерковних відносинах у рамках ВРЦіРО, стійку пастирську позицію щодо важливих суспільно-політичних питань. Владика Петро був прикладом людини, яка любить Христа і Його Церкву і цю любов проявляє через діла милосердя щодо свого ближнього.
Господь покликав до себе свого вірного слугу в час, коли Римо-Католицька Церква втішається святом Зіслання Святого Духа. Молімося, щоб ті добрі справи, які започаткував і розвинув владика Петро, з благословення і допомогою Святого Духа рясними благодатями вилилися на Христову Церкву та боголюбивий народ.
Віддаємо душу новопреставленого архиєрея в руки безмежного Божого милосердя та з вірою промовляємо: «Ти єством благий і милосердний, і датель милости, і милосердя безодня: того, що з цього місця злоби і тіні смертної Ти переставив, всели там, де Твоє, Спасе, світло сяє».
З молитвою
+ Святослав
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
