Літургійні читання на 29 серпня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Перенесення з Едеси до Царгороду Нерукотворного образу Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, названого Святим обрусом.
Муч. Діомида

Апостол
2 Кор 8, 16 – 9, 5

16 Подяка Богові, що наділив серце Тита такою самою турботою про вас, 17 адже він, будучи старанним, прийняв прохання і добровільно пішов до вас. 18 Ми послали з ним брата, якого по всіх Церквах хвалять за Єван­геліє, 19 а крім того, він був вибраний Церквами, аби бути нашим спів­учасником у цій благодаті, котрій ми служимо на славу самого Гос­по­да і для вашої ревності, 20 остерігаючись того, щоб від ко­гось нам не зазнати нарікань за той достаток, яким ви нам послу­жили, 21 бо дбаємо про добро не тільки перед Господом, а й перед людьми. 22 Послали ми з ними нашого брата, старанність якого ми випро­бували за багатьох обставин ба­гато разів, і який тепер ще ста­ран­ніший через велике довір’я до вас. 23 Щодо Тита, то він — мій спіль­ник, а ваш співпрацівник. Щодо наших братів, то вони — посланці Цер­ков, слава Христа. 24 Тому дайте їм доказ вашої лю­бові й нашої похвали щодо вас пе­ред Церквами.

1 А про служіння святим мені зайве писати вам, 2 бо знаю вашу готовність; нею хвалюся за вас перед македонцями, що Ахая від минулого року готова, — ваша ревність заохотила багатьох. 3 Тож я послав братів, щоб те, чим ми хвалилися щодо вас, не ви­явилося в цьому випадку даремним, а щоб, як я сказав, ви були готові. 4 Як прийдуть зі мною македон­ці й знайдуть вас неготовими, щоб ми не були засоромлені з приводу того, [чим хвалилися], а про вас і не говорю. 5 Отже, я вважав необхідним про­сити братів, аби пішли до вас зазда­легідь і підготували щедрий дар, про який ви наперед сповісти­ли, щоб він був готовий — саме як ще­дрий дар, а не як вимушений.

Євангеліє
Мр 3, 13-19

13 Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. 14 Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх пропо­ві­ду­вати, 15 і щоб вони мали владу вига­ня­ти бісів.
16 Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, 17 а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанер­гес, тобто сини грому; 18 і Андрія, і Филипа, і Варто­ло­мія, і Матея, і Тому, і Якова Алфеє­­вого, і Тадея, і Симона Кананіта, 19 і Юду Іскаріотського, який і ви­дав Його.

Образу:

Апостол
Кол 1, 12-17

12 Дякуймо Отцеві, який знай­шов нас гідними частки у спадщині святих у світлі. 13 Він визволив нас від влади тем­ряви та переніс до Царства сво­го улюбленого Сина, 14 в якому маємо викуплення [Його кров’ю], прощення гріхів. 15 Він — образ невидимого Бога, первородний усього творіння. 16 В Ньому створене все, що на небі й на землі, — видиме й не­ви­диме, — чи престоли, чи панування, чи начала, чи влади, — все через Нього і для Нього створене. 17 Він — раніш усього, і все існує в Ньому.

Євангеліє
Лк 9, 51-56; 10, 22-24

51 І сталося, що коли набли­жа­ли­ся дні Його відходу, Ісус твердо по­становив іти в Єрусалим. 52 І Він послав вісників перед cобою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приго­ту­вати Йому. 53 А ті не прийняли Його, бо Він мав вигляд того, хто йде до Єрусалима. 54 І, побачивши це, учні Яків та Йоан сказали: «Господи, хочеш, ми ска­жемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх?» 55 Та, повернувшись до них, Він за­бо­ронив їм. 56 І вони пішли до іншого села.
22 Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, хто Син, один тільки Отець; і хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син за­хоче відкрити».
23 Звернувшись до учнів на­один­ці, Він сказав: «Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. 24 Кажу вам, що численні проро­ки й царі бажали бачити те, що ви ба­чите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули».