Гарненька Мавпочка розізлилася на Вітер, який дратував її вже не вперше. Мавпі здавалося, що Вітер занадто сильно дме. Після нього пісок летів в очі, осипалися листочки, падали банани. Та й сама Мавпа ледве втримувалась, аби не впасти на землю, бо Вітер занадто розгойдував гілку, на якій вона сиділа.
Насправді мавпи — дуже тямущі істоти. У них хороша пам’ять, вони вміють вправно уникати небезпек і дуже вдало знаходять засоби для захисту.
Тому інші члени мавпячої зграї на те, що робив Вітер, майже не звертали уваги. Але наша Мавпа була не така. Вона задумала помститися Вітрові. Думала довго, і нарешті вирішила заплювати йому очі, щоб він не бачив, куди летить. Причому спланувала зробити це тоді, коли він саме наближатиметься до неї. Цілий день сиділа голодна. Позирала на їжу і давилася слиною.
Нарешті Мавпа почула шелест, який сповіщав про наближення Вітру. Щойно він наблизився до неї — плюнула на нього всією слиною, яку зібрала в роті.
Результату не побачила, бо слина заляпала їй чоло, очі, ніс, рот і навіть шию та груди. І лише тоді Мавпа зрозуміла, що в житті проти Вітру далеко не плюнеш.
Хіба на себе.
Деякі люди намагаються протистояти сильному, тоді як було би доцільніше відступити чи змовчати або віддати це в руки Господні, бо Він краще вирішить. Вони вперті настільки, що наражаються на небезпеку, таким чином виставляючи себе на сміх. У такому випадку треба обдумувати ситуацію, бо, можливо, інцидент не вартий таких жертв. І щоб не виглядати запльованою мавпою, потрібно пам’ятати народну приказку: «Не герой той, сину, що безглуздо згинув».
фінансово.
Щиро дякуємо!
