Українська земля народила чимало геніїв. Та часто траплялося так, що вирощувала їхній талант чужина. З їхньою творчістю знайомі фахівці мистецтва, однак для широкого загалу вони залишаються невідомими. Визнані світом, та маловідомі на батьківщині, ці митці сьогодні заслуговують на те, щоб їхні імена знав кожен українець.

Представляємо вам 10 українських художників кінця ХІХ — початку ХХ століть, чиїми творами захоплювались в усьому світі.

Олександр Мурашко

Картини цього художника закуповували для приватних колекцій королівські родини, а його приватні виставки відбувались у Берліні, Кельні, Дюсельдорфі та Венеції. У Німеччині його цінували найперше як портретиста. Європа вчасно визнала унікальний імпресіонізм українського художника, не гірший від Клода Моне чи Поля Сезанна.

Адже Олександр Мурашко мав власний стиль, не схожий на жоден інший із представлених у мистецькій Європі. Одним із його авторських прийомів були яскраві кольори. Живучи і працюючи в Києві, він долучився до заснування Української академії мистецтва.

На 44 році життя, повний нових ідей та творчих планів, Олександр Мурашко трагічно загинув. Його знайшли замордованим більшовицькою міліцією. То були страшні 1920‑ті роки, коли жертвами московських катів (які мали конкретну мету винищення української інтелігенції) один за одним ставали визначні громадські, культурні діячі.

Марія Башкирцева

Твори видатної української художниці зараз зберігаються у музеях багатьох країн світу. А у Ніцці (Франція) є навіть окрема зала, де представлено її картини. Цікаво, що в Люксембурзькому палаці у Парижі біля символічної скульптури «Безсмертя», де викарбувано імена видатних французьких діячів, є наша Марія Башкирцева. Чим полтавка заслужила таку честь у закордонної спільноти?

Переїхавши у молодому віці у Францію, починає опановувати художню майстерню в Парижі. Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.

Світ картин Башкирцевої — це світ паризького передмістя, світ служниць, працівниць, безпритульних дітей та школярів. По смерті художниці деякі її праці закупили музеї, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкирцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час ІІ Світової війни. Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутися в Україну, хоч завжди цього прагнула.

Никифор із Криниці

Український художник-примітивіст, мав принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Як художника, українця-лемка Никифора світ відкрив 1932 року, коли в Парижі у галереї Леона Марселя експонувалася його виставка з 200 малюнків. Провідними темами його робіт була біблійна та світська.

Перша персональна виставка художника відбулась у Львові. А потім його твори виставлялися в різних країнах світу понад 80 разів — експонування його картин у Римі (1957), Німеччині (1961) та Парижі (1964) остаточно закріпили за ним славу геніального новатора у сфері наївного мистецтва.

Криницький ніколи не бував у мегаполісах, не літав аеропланами, проте на його картинах постають величні хмарочоси, цілі міста, зображені з висоти пташиного лету; він «проектував» квітучі міські квартали, перетворюючи похмурі сірі будівлі на розкішні букети з рослин та квітів.

Олекса Грищенко

Цей український художник належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою. Постійний експонент таких музеїв, як Musée National d’Art Moderne (Париж), the Royal Museum in Copenhagen, the Museum of Montreal. Робив виставки у Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді та Стокгольмі. Цікаво, що, за експертними оцінками, вартість усіх творів Олекси Грищенка перевищує 700 тисяч доларів.

Довгий час жив і працював у Парижі, де за ним закріпилася слава художника зі світовим ім’ям. Паризька богема знала його під прізвиськом «український розбійник», хоча тоді він покинув свою країну вже назавжди. У Парижі Грищенко змінив свій кубістський стиль на динамічніший експресіонізм.

Грищенка шанували такі знані митці світової слави, як Дерен, Дюні, Боннар, Леже, схвально відгукуючись як про самого митця, так і про країну його походження. Тим не менше, у деяких західних довідниках він і донині значиться росіянином, — попри те, що 1958 року, в надрукованій у Мюнхені книжці спогадів «Україна моїх блакитних снів», Грищенко чітко зазначив свою приналежність до українства.

Яків Гніздовський

Один із найвідоміших у світі галицьких митців ХХ століття. Графік, кераміст. Його твори свого часу прикрашали президентські апартаменти Джона Кеннеді у вашингтонському Білому Домі. «Кожна гравюра — особливий мікрокосмос», — говорили про Якова Гніздовського колеги.

Дебютне визнання художник отримав 1950 року на виставці графіки в Міннеаполіському інституті мистецтв. Остаточне визнання майстерності Гніздовського у США відбулося, коли галерея Асоціації Американських Митців у Нью-Йорку купила 220 відбитків його серії гравюр на дереві «Сосни».

У листопаді 1975-го персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідує син японського імператора Хірохіто. Усі роботи викуповує найбільша тамтешня галерея «Йосейдо». Разом із виставкою сучасної американської графіки роботи українця їдуть до країн Латинської Америки, Японії та Індії. Сьогодні твори Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Бібліотеці Конгресу, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавера, Університеті Вашингтона, Батлер-Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.

Михайло Димитренко

Український та американський художник, який є автором настінного монументального розпису церков у Міннеаполісі, Нью-Йорку, Торонто. Впродовж Х  століття його виставки відбувались у різних країнах світу. У Лурді зберігаються три його образи, а в Римi — образ княгинi Ольги.

У станковому малярстві Димитренко творив композицiї національного характеру, був також портретистом та графіком, залишивши шерег портретiв вiдомих особистостей. Особливо любив малювати жіночі портрети. В основу своєї живописно-декоративної манери покладав зразки візантійського мистецтва часів імператора Юстиніана (V-VI ст.) та традиції давнього українського мистецтва.

У важкі повоєнні роки став одним з організаторів Спілки українських образотворчих митців. Із відкриттям імміграції за океан Дмитренко переїжджає до Канади, а згодом назавжди поселяється у Детройті.

Давид Бурлюк

2007 року на найпрестижнішому аукціоні сучасного мистецтва Sotheby’s було зафіксовано український рекорд. Картину Бурлюка «В церкві» продали за 650 000 доларів. Цікаво, що її стартова ціна склала лише 160 тисяч. Давид Бурлюк (народився на Сумщині) — художник-футурист, ідеолог авангардизму в живописі.

Не бажаючи миритися з більшовицькою ідеологією, емігрує спершу в Японію. Потім у США. Його виставки відбувалися в багатьох містах Європи, Австралії й Америки.

Сьогодні основна частина творів Давида Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку, а також у Росії, країнах Європи, в Японії, Канаді.

Софія Левицька

Французи так шанували цю художницю з Київщини, що навіть створили товариство «Приятелі Софії Левицької», до якого увійшло чимало знаних французьких митців. Її ім’я назавжди увійшло в історію французької графіки ХХ століття. В українських музеях та приватних колекціях творів художниці майже немає.

Поїхавши до Парижа, аби здобути малярський досвід, Левицька вирішує залишитись у Франції. Згодом починає виставляти свої роботи у відомому Осінньому салоні. Її картини знаходять схвальні відгуки, зокрема критик і прихильник модерного мистецтва, французький поет Гійом Аполінер дуже позитивно оцінив її «Білого однорога у райському саду». Париж визнав її талант. А згодом його побачили Берлін та Прага (де відбувалися виставки).

Софія Левицька відома своїм живописом та графікою у стилях кубізму та постімпресіонізму із впливом народного українського мистецтва.

Микола Неділко

Один із найоригінальніших колористів та пейзажистів вітчизняного мистецтва, якого називають українським Ван Гогом. Його талантом захоплювалися поціновувачі мистецтва в Нью-Йорку, Філадельфії, Вашингтоні, Парижі. Про нього знали в США, Канаді, Аргентині, Австрії, Німеччині…

Не відчуваючи себе вільним в умовах радянської ідеології, він емігрує до Німеччини, потім живе в Аргентині та США.

Яскравість, експресія, несподівані кольори — те, чим одразу приваблюють картини Неділка. Кажуть, американські колекціонери й зараз за великі гроші купують на аукціонах невеликі полотна цього рішучого колориста. Оригінальні картини Неділка сьогодні становить велику рідкість.

Микола Бутович

Відомий живописець і карикатурист. Окремі його твори перебувають в галереях Праги й Лейпціга, прикрашають помешкання приватних колекціонерів у країнах Західної Європи та в США. В Україні відомий насамперед своїми зображеннями персонажів української демонології.

Під час навчання в Лейпцізькій академії Бутович подавав свої праці на 20 конкурсів, що їх оголошувала академія, і виграв майже всі перші премії. І це за того, що німецькі професори не дуже розкидалися нагородами перед чужинцями.

Він створив свій стиль і манеру виконання, не схожі на роботи жодного сучасного йому митця, що було рідкісним явищем у тогочасному модерному мистецтві. Стиль Бутовича коротко можна охарактеризувати як передачу українських історичних, міфологічних і побутових сюжетів у сучасній, модерній формі.

Надія Понятишин, UAmodna