Яку чашу ти хотів би пити?

Роздуми над Словом Божим на свято св. Якова

Сьогодні Церква згадує св.  Апостола Якова. Ми знаємо про нього, що він був рідним братом іншого апостола, Йоана, та що пізніше став першим апостолом-мучеником: був страчений 44 року за наказом царя Ірода Агріппи (пор. Діян 12, 2). Дивним чином сьогоднішнє Євангеліє згадує аж ніяк не найпохвальнішу сторінку життя цього Христового учня. Прохання матері Якова і Йоана про кращі місця для її дітей у Царстві Христа і реакція на неї інших апостолів показує, що навіть за найшляхетнішими вчинками людей (у цьому випадку — рішення стати учнями Христа і слідувати за Ним) може критися не до кінця шляхетна мотивація, шукання власної користі.

Ісус же запрошує пити з Ним Його чашу. У Біблії чаша має глибоке символічне значення. Це може бути як «чаша спасіння» (Пс 116, 13), так і чаша Божого гніву (пор. Пс 75, 9; Іс 51, 17). Це також образ людської долі, щасливої (Пс 23, 5) або ж повної страждань (Мт 26, 39). Тут  Ісус має на увазі саме це останнє значення: чашу страждань, яку Він добровільно прийме з рук Отця в Гетсиманському саду.

Слово Боже ставить сьогодні перед кожним із нас питання про готовність бути вірними Христові навіть у найважчі хвилини нашого життя.