Ми – поляки і українці, є братами. Першочерговим у цьому братерстві є єдність у вірі, яку ми прийняли практично одночасно. Цього року ми святкували 1050-ту річницю Хрещення Польщі, а ви нещодавно святкували 1025-річчя Хрещення Русі. І це братство стосується не тільки минувшини, воно стосується теперішнього і майбутнього.
Сказав Митрополит Познанський Станіслав Гондецький, Голова Польської Єпископської Конференції, під час Загальнонаціональної прощі до Зарваниці 16-17 липня. Про це повідомляє прес-служба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.
Митрополит Познанський також розповів про спільну з Блаженнішим Святославом оборону правд католицької віри на Синоді Єпископів Католицької Церкви, під час якого розглядалися проблеми сім’ї. «Перебуваючи на Синоді Єпископів Католицької Церкви, який був присвячений питанням сім’ї, ми разом із Блаженнішим Святославом були в одній робочій групі, ми разом по-лицарськи боронили правди католицької віри. Я захоплювався тим, що Його Блаженство не тільки виявися дуже обізнаним у цих питаннях, а й що він мусів боронити присутність Святого Духа на цьому Синоді. Маєте не тільки Верховного Архиєпископа, але Великого Архиєпископа. Можете пишатися ним», – сказав владика Станіслав.
Звертаючись до нього, Предстоятель УГКЦ зазначив: «Ваша присутність між нами є пророчим знаком, що Католицька Церква Польщі і Греко-Католицька Церква в Україні хочуть разом вести наші народи дорогою примирення. Бо це є та дорога, якою можуть і повинні йти християни Європи в третє тисячоліття».
Відтак було зачитано лист польського єпископату до поляків з нагоди річниці Волинської трагедії:
«У чергову річницю Волинської трагедії, символом якої є події, що сталися 11 липня 1943 року, ми прагнемо закликати наших земляків до прощення і поєднання.
Ми знаємо, «жертвами кровопролиття та етнічних чисток стали десятки тисяч невинних людей, зокрема жінки, діти і старші». Поляки і українці рятували сусідів і родичів, які перебували в небезпеці. Християнська оцінка Волинської трагедії вимагає засудження і перепрошення. Вважаємо, що насилля за жодних обставин не може бути методом вирішення конфліктів і не може бути виправдане ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом» (З Декларації Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, Перемишльського Митрополита і Архиєпископа (латинського обряду) Юзефа Міхаліка, Львівського Митрополита і Архиєпископа Мечислава Мокшицького (латинського обряду) та Митрополита і Архиєпископа Перемишльсько-Варшавського УГКЦ Іван Мартиняка від 2013 р.).
Усвідомлюємо, що лише правда може зробити нас вільними, – правда, яка нічого не прикрашає і не оминає, яка нічого не замовчує, але веде до прощення і відпущення гріхів. Навіть від найболючішої правди минулого не потрібно тікати. Її потрібно дослідити, а це повинні зробити історики.
Пророче значення для нас мають пророчі слова св. Івана Павла ІІ, сказані у Львові в 2001році: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові поставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє, щоб разом будувати майбутнє, сперте на взаємоповазі, на братерській спільності та співпраці, на автентичній солідарності».
Від імені президії Єпископської Конференції Польщі висловлюємо радість щодо будь-яких старань, спрямованих до прощення провин поодиноких людей і народів. Християнське прощення є безумовною цінністю, яка готова пробачити навіть найбільші беззаконня, як вбивства невинних людей, примусові виселення і т.п.
Святий Іван Павло ІІ, звертаючись до українців і поляків, писав: «Як Бог простив нам у Христі, так і віруючі повинні вміти прощати отримані кривди і просити прощення за власні прогрішення, щоб зробити свій внесок у побудову світу, який би шанував життя, справедливість, злагоду і мир». Християнське прощення не означає баналізацію злочину, не означає виправдання винуватців або їх забуття. Це дуже важливий крок з огляду на моральність та добросусідське життя майбутніх поколінь, які не несуть відповідальності за вчинки своїх предків. Тому ми пригадуємо слова греко-католицьких і римо-католицьких єпископів Польщі та України: «Піднесімося понад політичні погляди та історичні обставини, понад наші церковні обряди, навіть понад нашу національну приналежність – українську і польську. Пам’ятаймо насамперед, що ми – діти Божі. Звернімося до Отця нашого з благанням: прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. А щоб молитва наша була цілком щирою, скажімо один одному слова: прощаємо і просимо прощення. Адже вони вже показали свою силу у справі примирення».
Нехай станеться це перед лицем Бога, в Тройці Єдиного, та Богородиці у святих для наших народів місцях – на Ясній горі та в Зарваниці, у Варшаві і в Києві, у Кракові і у Львові. Нехай наша спільна молитва буде молитвою чистих сердець, молитвою людей доброї волі.
Архиєпископ Станіслав Гондецький, Митрополит Познанський,
Президент Конференції Католицьких Єпископів Польщі
Архиєпископ Марек Яндрашевський, Митрополит Лодзький,
заступник Президента Конференції Католицьких Єпископів Польщі
Єпископ Артур Межінський,
Генеральний секретар Конференції Католицьких Єпископів Польщі
Варшава, 24 червня 2016 року
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
