Приватних об’явлень за останні сто років ніби стало більше. Чому? Вірити візіонерам чи, може… боятися їх та уникати?

В середині квітня померла Владислава Папіс, відома як візіонерка з Сєкєрок. Вона народилася 1930 року в (тоді) селі недалеко від Варшави. Коли їй було 12 років, їй уперше об’явилася Божа Матір. Одкровення продовжувалися до 1949 р. Вірити? Не вірити? Їздити в паломництва до Сєкєрок? А може, підходити до таких історій відсторонено? Тим більше, що останні сто чи сто п’ятдесят років час від часу чути про чергових візіонерів. Точно відомо, що деякі з їхніх одкровень були фальшивими і сіяли замішання. То як же відрізнити те, що від Бога від того, що… зле?

Уже св. Максиміліан Кольбе сказав, що «хоч би навіть сама Діва Марія з’явилася і доручила би нам щонайблагороднішу місію, — як ми можемо бути впевнені, що це справді Вона, а не якась ілюзія або диявольська хитрість? Зрештою, ми знаємо, що сатана являвся св. Катерині Сієнській, навіть як розіп’ятий Ісус, і деякий час вводив її в оману». То як?

Приватні та публічні

Варто нагадати, насамперед, чим приватні об’явлення відрізняються від публічних. Обидва ці терміни насправді досі не до кінця зрозумілі. Віруючі їх плутають. І, можливо, також і через це є можливими маніпуляції та довіра не там, де віруючі повинні довіряти. Наприклад, деякі люди помилково вважають публічним об’явленням певну надприродну важкопояснювану подію, якої зазнає людина в присутності свідків. Натомість приватним одкровенням вважається видіння, які візіонер бачить на самоті, «приватно», тобто без присутності свідків. Однак же, публічне об’явлення, коротко кажучи (а це визначення, що міститься в Катехизмі Католицької Церкви), — це об’явлення, що міститься в Писанні та пояснено в Переданні Церкви (особливо апостольському). Зміст цього одкровення обов’язковий для всіх віруючих: ми повинні прийняти його і вірити в нього. Приватне об’явлення, натомість, це автентичне одкровення (через слово), скероване до конкретної людини, яке, однак, не зобов’язує всіх до безпосереднього обов’язку віри. Можемо в нього вірити або ні.

«Там, де ми маємо справу з приватними одкровеннями, розпізнання Церкви обов’язкове, щоби християнин, католик міг свідомо і без шкоди з нього користатися, — каже о. проф. Роберт Скшипчак. — Християнська мудрість не виключає приватних об’явлень, які, якщо справжні, відбуваються з дозволу Ісуса. Саме Бог дозволяє ближчі стосунки, наприклад, Божої Матері з конкретним християнином. Для чого? Щоби вказати на якусь справу, якусь харизму, щоб привернути увагу віруючих до певного пункту або події в історії. Проте приватне одкровення завжди слід розглядати у контексті одкровення Бога в історії, тобто об’явлення публічного.

Отець проф. Скшипчак додає, що в історії Бог звершив об’явлення і все, що хотів нам сказати й передати, вже сказав і передав. Ідеться про шерег фактів, які становлять історію спасіння. Пік цих подій — Ісус Христос, який є альфою й омегою Божого об’явлення. Бог об’явився нам через два канали: один — це Писання, другий — жива традиція, тобто те, що Бог залишив у пам’яті апостолів і Церкви. Все те, що має бути світлом нашого життя, уже записано в Біблії. А депозитарій цього публічного об’явлення — Церква. Це Церква через свій учительський уряд береже публічне об’явлення і передає його в чистому вигляді й змісті.

І саме звідти походить її велика турбота про те, щоб будь-які приватні об’явлення, коли вони з’являються, ретельно досліджувалися. Так, щоб віруючі могли бути впевнені в тому, що візіонери не створюють своєї власної «релігії» та свого власного переказу, які спотворюють публічне одкровення. «Об’явлення Марії супроводжують нас кілька сотень років. Останнім часом їх більше. Можна говорити про якесь підвищення активності Божої Матері. Можливо, Вона хоче, щоби ми зупинилися, прийняли те, що Вона нам каже. Марія часто закликає до покаяння і попереджає нас, — пояснює о. Скшипчак. — Початком цього циклу марійних об’явлень були події в Парижі, з 1830‑го, коли Марія об’явила Чудотворний Медальйон. У подальші роки регулярно відбувалися інші об’явлення. Варто знати, що єдиним польським об’явленням, офіційно визнаним Церквою, є об’явлення з Гетшвальді в кінці ХІХ століття».

Послання з Сєкєрок

Чи візіонерка з Сєкєрок, пані Владислава, каже правду? Протягом шести років скромній дівчинці з’являлася Марія. Щоб закликати до навернення, до молитви, застерігати перед жахливим катаклізмом, який чекає на Варшаву, якщо місто не навернеться до Ісуса. Дівчинка також написала щоденник, який, як вона стверджувала, диктувала їй Богородиця. В ньому, серед іншого, міститься красива літанія, дуже зріла і глибока, яку навряд чи міг скласти підліток. Дівчинці також об’являвся Господь Ісус. Чи будуть коли-небудь ці видіння офіційно визнані Церквою?

Для того, щоби приватне об’явлення було офіційно визнане Церквою як справжнє, мають бути дотримані певні умови. Цей процес займає багато часу. Першим критерієм визнання є визначення відповідності приватного об’явлення публічному. Особисте об’явлення повинно підтвердити публічне об’явлення, не змінювати його, не виходити за його межі, нічого не може від себе додавати. Другий критерій — це абсолютне зосередження об’явлення на Христі. Навіть, якщо об’являється Божа Мати, вона вказує на свого Сина, схиляє людей до навернення до Бога. Третя умова: Церква розглядає, чи має одкровення моральний вплив на зміну життя візіонера. Якщо життя ускладнилося, а моральний вибір не узгоджується з ученням Церкви, то це викликає сумнів. І четвертий критерій говорить про обов’язковий послух візіонерів Церкві. Візіонери повинні мати майже крайній послух і смирення. Ми пам’ятаємо о. Піо, який був кілька років позбавлений можливості публічно відправляти Святу Месу, або с. Фаустину, яка пройшла випробування смиренням, змушена до підпорядкування сестрам.

У випадку Владислави Папіс і Сєкєрок майже за рік до смерті візіонерки завершилося дослідження подій на дієцезіальному рівні. Спеціальні комісії, богословська та історична, призначені кардиналом Казімєжем Ничем, ретельно досліджували справу.

Отець прелат Генрик Малецький, настоятель парафії св. апостола Томи, керував історичною комісією. Коли Владислава Папіс була ще в повноті силі, ця комісія її докладно розпитала. «Завданням історичної комісії було встановити історичні факти, особливості, що стосувалися розповіді п. Владислави. А теологічна комісія перевіряє зміст потенційних об’явлень щодо відповідності публічному об’явленню, — розповів о Малецький. — На щастя, нам вдалося завершити роботу історичної комісії до смерті пані Владислави. Тепер інші наступні комісії будуть розглядати цю справу, насамперед загальнопольська комісія, а потім, можливо, Рим».

Історична комісія скрупульозно дослідила, наскільки повідомлення Владислави Папіс були реалістичним, враховуючи історичний та соціальний контекст, а також, які події супроводжували об’явлення. «Пані Папіс справила на мене: величезне враження: скромна, просто і конкретно, без прикрас, розповіла, що вона пережила. Особисто я вважаю, що вона заслуговує на довіру», — додає о. Малецький.

Об’явлення в Сєкєрках не було звичайним знаком, а стосувалося драматичної ситуації: життя населення окупованої Варшави напередодні Варшавського повстання. Марія, яку бачила Владзя, підтримувала людей і одночасно закликала до навернення. «Місце об’явлень, Сєкєрки, де пізніше був збудований великий і знаменитий чудесами санктуарій Матері Божої Вчительки молоді, відвідували кардинали Вишинський і Глемп, а також єпископи. Кардинали — у рамках канонічної візитації. Єпископи приїжджали з особистої потреби», — каже о. Малецький.

Отець проф. Скшипчак додає, що важливо дослідити розповіді, які виходять за межі історичного часу об’явленнь у Сєкєрках. «Марія закликала до навернення, до загальної молитви. І якщо 1920 р. так і було — церкви були переповнені, — то під час окупації варшав’яни не хапалися всі разом за розарій. Церкви були порожні, натомість поширювався окультизм. Люди часто вважали за краще шукати “допомоги” у спіритичних сеансах, ніж в інтенсивній молитві. Марія попередила, що не зможе більше захистити населення від гніву свого Сина. І настав 1944 рік… Також важливо, що Марія представлялася як покровителька жінок, матерів, які втрачають своїх дітей, синів. Це послання поза часом. Можливо, цей знак Сєкєрок і те, що санктуарій присвячений молоді, може бути тлумачено як попередження: Церква-мати втрачає своїх дітей!

Пані Владислава Папіс

Що далі?

На Сєкєрках культ Матері Божої Виховательки молоді дуже сильний. Роками сюди приїжджають паломники з усього світу. Майже до самої смерті тиха і скромна Владислава Папіс на прохання віруючих розповідала своє свідчення. Що ж після її смерті? «Потрібен час, щоби Церква докладно дослідила справу», — говорить о. Малецький.

Отець проф. Скшипчак: «Остаточне розпізнання використовує три категорії. Церква може підтвердити надприродність події, чим офіційно підтверджує, що об’явлення від Бога. Друга категорія — призупиняє оцінку і відкриває справу для подальшого розслідування. У цьому разі Церква “не підтверджує надприродний характер”, але й не виключає його. І третя ситуація — Церква стверджує брак надприродного, що остаточно виключає відносини візіонера з особовим, живим Богом. Якщо ми маємо справу з першими двома ситуаціями, культ місця об’явлень залишається на розсуд віруючих. У третій ситуації віруючі отримують до деякої міри заборону трактувати конкретне місце або потенційне видіння як Боже».

Владислава Папіс, яка після об’явлень вийшла заміж, народила четверо дітей, працювала швачкою, також вступила до Третього ордену св. Франциска, в інтерв’ю варшавському виданню «Gościa Niedzielnego», сказала, що задоволена дослідженнями правдивості об’явлень. «Це важливо, тому що люди не будуть сумніватися. Зараз мають різні думки. Для мене найважливіше, що тут є церква, є священики, уділяються таїнства. Черги до сповіді, а в святкові дні 90% людей приступають до Святого Причастя. Найголовніше, що Господь Бог і Мати Божа прославляються тут », — сказала вона.

Об’явлення в Польщі

У Польщі, є місця, де відбулися приватні об’явлення, хоча до цих пір вони офіційно не визнані Церквою. На місці подій виникли знані сьогодні марійні святині.

Матемблєво

Початки цього санктуарію Матері Божої Вагітної пов’язані з об’явленням, що мало місце у XVIII столітті. Місцевий тесля пішов до лікаря. Його дружина народжувала, а її стан погіршився. Чоловік вибився з сил. Він молився за здоров’я дружини й дитини Тоді він побачив вагітну Мадонну, яка сказала, що його дружина народила і вони разом із дитиною здорові. Тесля розповів про все місцевим мешканцям, і відтоді до місця об’явлення приїжджають паломництва вагітних жінок і пар, які не можуть мати дітей.

Ліхень

У ХІХ столітті в лісі поблизу Ліхеня Матір Божа з’явилася пастухові Миколаю Сікатці. Вона закликала поляків до покаяння і зміни життя. Але ніхто пастухові не вірив. До певного часу. Коли спалахнула епідемія холери, багато жителів стали збиратися на місці об’явлення біля образу Марії. Через численні свідчення про зцілення образ Мадонни був перенесений до церкви св. Дороти в Ліхені. На сьогодні в Ліхені існує базиліка, яка є найбільшою церквою в Польщі.

Вікторувки

В кінці ХІХ століття у Татрах дівчинка Марися Мужанська побачила Богородицю. Марися пасла овець (чи корів) на Русіновій Поляні. Проте тварини загубилися. Дівчинка в розпачі шукала їх у тумані. Потім вона зустріла Марію, яка обіцяла допомогти. Одночасно вона закликала до навернення. Після видіння Марися знайшла своє стадо. На місці об’явлення постала каплиця. А  в ХХ столітті. почалися паломництва. Нині на Вікторувках знаходиться каплиця, яку відвідують тисячі паломників щороку.

Агата Пущіковска, Gość Niedzielny