Погляд

Небезпека «небезпечних знаків»

25 Липня 2016, 11:22 3876
Гаррі Поттер

Пошуки дії демонів усюди, досліджування «диявольських знаків» у книжках про Гаррі Поттера, африканських масках та інших речах парадоксальним чином перетворюють нашу віру на… демонологію, окультизм і неоязичництво.

Ось стоять навпроти дві великі армії: військо Господа та військо сатани. Триває одвічна боротьба між силами добра і зла. У цій війні людина подеколи як маріонетка чи гарматне м’ясо, однак кожна зі сторін прагне перетягнути її на свій бік. Ясна річ, війна вимагає воїнів. Тільки від нас залежить, на чиєму боці ми воюватимемо. Це віра Церкви.

Насправді? Такою є наша віра? Ні! Це нагадує Голлівуд: надто багато телебачення, надто мало Святого Письма!

Про те, чим є християнство, чітко й без жодних вагань говорить нам сам Ісус Христос у Євангелії: «І ось якийсь законовчитель устав, щоб Його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?” Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого”. “Ти добре відповів, — сказав (Ісус), — роби це й будеш жити”. Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?” Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого. Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: “Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся”. Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?” Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя”. Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само” (Лк 10, 25‑37).

Звернімо увагу: у цій притчі не йдеться про боротьбу із сатаною, вишукування духовних загроз і демонів. Мова лише про дві заповіді любові!

Один католицький блогер нещодавно написав довгий і серйозний текст, прикрашений численними цитатами з Біблії, щодо того, якою ж серйозною духовною загрозою можуть бути татуювання і проколоті вуха. Любий брате, який написав це, татуювання та сережки — це оздоба, а отже, це справа естетики, а не віри!

Повсюдні пошуки діяльності демонів, висліджування «диявольських заклять» у книжках про Гаррі Поттера, африканських масках, персні атлантів перетворюють нашу віру в демонологію, окультизм, неоязичництво.

Можна було би це вважати кумедними дивацтвами знудьгованого середнього класу, якби не дві справи. Передовсім, зосереджуючись на боротьбі з демонами, ми забуваємо про найважливіше. Ми бачимо диявола в масці з супермаркету, але не бачимо безхатченка або сприймаємо його як невід’ємний елемент кожного великого міста, як і храм на центральній площі. Знаючи, що чоловік напідпитку б’є свою дружину й дітей, ми стверджуємо, що це не наша справа. Ідучи на Службу Божу, ми дивимося на особу, що сидить поряд, як абсолютно чужу, а притчу про доброго самарянина [читаємо] як одну з казок «Тисяча і однієї ночі». Бо християнство для нас — це маніхейська війна темної та світлої сторони сили, в якій немає місця на сентименти й слабкості; в боротьбі з демонами можна навіть пожертвувати своїм ближнім, бо ж «ліпше вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не ввесь люд загине» (Йн 11, 50).

Друга справа набагато серйозніша: ставлячи на першому місці сатану, а не Ісуса Христа, ми перекреслюємо всю пасхальну теологію!

Ісус воскрес, переміг смерть і сатану, Його жертва цілковита й досконала. Він нас відкупив і обожив. Ми уже не Його слуги, ми — діти Божого Царства! Ми не маріонетки та іграшки у руках демонів! Замість того, щоб винюхувати диявола, приміром, у хіп‑хопі, може, варто часом його послухати?

Христос один раз помер на хресті! Всі, хто аж надто шукає боротьби між добром і злом, поводяться так, наче цього було недостатньо, наче ця битва й досі триває; так, наче Ісус мусів би піти на смерть іще раз!

Павел Юрчик, Deon.pl
Переклад: Мирослава Сиваківська, СREDO
 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: