Літургійні читання на 28 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Преп. ісп. Харитона.
Св. В’ячеслава, князя чеського.
Собор препп. отців Печерських, що спочивають у ближніх печерах.
Преп. Антонія

Апостол
Еф 4, 14-19

14 щоб ми не були більше ма­ли­ми дітьми, які хитаються і за­хоплю­ють­­ся всяким вітром вчення, люд­ською підступністю, лукав­ством, що вводить в оману, 15 а щоб ми в любові були прав­до­мовні, щоб у всьому досягли зросту Того, хто є Голова, — Хри­ста. 16 Від Нього — все тіло, складене і надійно сполучене різними зв’яз­ками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає на збудування самого себе в любові.
17 Усе це я кажу й свідчу в Гос­по­ді, щоб ви більше не були, як [ті] язич­ники, які ходять у марноті сво­го розуму, 18 маючи затьмарену свідомість, вони відчужені від Божого життя через їхнє не­знання, через зака­м’я­нілість їхніх сердець. 19 Вони стали нечутливими, під­далися розпусті, щоб у не­стрим­ності чинити всяку нечистоту.

Євангеліє
Мр 11, 27-33

27 І знову вони прийшли до Єру­салима. Коли Він ходив у храмі, пі­ді­й­­шли до Нього первосвященики, книжники і старші 28 та й кажуть Йому: Якою вла­дою Ти все це робиш? Або хто дав То­­­бі владу чинити оце? 29 А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню. 30 Хрещення Йоана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь! 31 Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з не­ба, то запитає: Чому ж ви йому не по­вірили? 32 А якщо скажемо, що від лю­дей… Вони боялися народу, адже всі вва­жали Йоана за справжнього пророка. 33 Тому у відповідь сказали Ісу­сові: Не знаємо! А Ісус їм каже: То і Я не скажу вам, якою владою це чиню!

Ісповідника:

Апостол
2 Кор 4, 6-15

6 Бог, який сказав: Нехай із тем­ряви засяє світло! — освітив наші серця, щоби просвітити пізнан­ня Бо­жої слави в особі Ісуса Христа.
7 Цей скарб ми носимо в гли­ня­них посудинах, щоб велич сили бу­ла Божа, а не наша. 8 В усьому нас тіснять, але ми не пригноблені; ми в скрутних обста­ви­нах, але не впадаємо в розпач; 9 нас переслідують, але ми не залишені; нас принижують, але ми не вигублені; 10 ми завжди носимо в тілі мер­твість Ісуса, щоб і життя Ісуса проя­вилося в нашому тілі. 11 Ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому смертному тілі. 12 Тому смерть діє в нас, а життя — у вас.
13 Маючи ж той самий дух віри, згідно з Писанням: Увірував я, тому й заговорив, — ми віримо, тому й го­воримо. 14 Оскільки знаємо, що Той, хто воскре­сив Господа Ісуса, і нас воскресить з Ісусом та поставить разом з вами. 15 Адже все — для вас, щоби бла­го­дать, примножена багатьма, щедро принесла подяку для Божої слави.

Євангеліє
Лк 6, 17-23

17 Зійшовши, Ісус став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з примор­ського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а та­кож ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього ви­­­хо­дила сила й оздоровляла всіх.
20 А Він, поглянувши на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі пла­чете тепер, бо ви втішитеся.
22 Блаженні ви, коли люди нена­видітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.