З 25 по 29 липня в Зарічанах на базі «Карітасу» відпочивали безпритульні з різних куточків Києва. Група складалася з 41 особи.
Ідея проведення таких днів із Богом прийшла від брата Себастьяна Янковського ОМІ, який опікується безпритульними. Це вже другий рік, як його підопічні мають змогу виїхати на кілька днів і морально та духовно відпочити. Братові допомагали волонтери, які слідкували, щоб усе було добре, безпечно і весело.
Розпочалося все 25 липня в київському храмі святого Олександра, де Апостольський адміністратор дієцезії єпископ Віталій Скомаровський помолився Коронку до Божого милосердя з зібраними безпритульними, благословив на добрий відпочинок, і всі вирушили до Зарічан. Дні були дуже добре розплановані: зранку була молитва, після сніданку — прибирання кімнат і території, конференції, які (в різні дні) проголошували диякон Сергій Каганович, директор «Карітасу» отець Петро Жарковський, а також хлопці з центру Анонімних наркоманів, який знаходиться поруч. Після обіду можна було просто відпочивати або грати в футбол чи волейбол, а по вечері відбувався «веселий вечір».
У перший день усі перезнайомилися й кожен розповідав щось цікаве про себе. Деякі історії насправді були вражаючі. У вівторок на базу прийшли хлопці з Анонімних наркоманів, які розповіли про діяльність їхнього центру. Київські безпритульні та їхні опікуни мали змогу почути правдиві й надзвичайно щирі історії їхнього непростого життя. В середу, 27 липня, група відвідала Матір Божу Бердичівську, де в санктуарії кожен охочий міг написати свої прохання до Марії, а потім усі разом молилися в цих намірах. Святу Месу в Бердичеві очолив отець Петро Жарковський, також була молитва Коронкою до Божого Милосердя. В четвер усі дружно після обіду пішли на пляж. А ввечері на відпочивальників чекало вогнище, дружня атмосфера, гітара, пісні, конкурси, ну і, звісно, запашний і соковитий шашличок.
Варто згадати подяку однієї жінки, яка дуже відверто, проникливо дякувала всім, хто допомагає цим людям, а насамперед Господу Богу, який невипадково тут усіх зібрав. У п’ятницю, останній день перебування групи, лунали гарячі подяки тим, хто приймав безхатченків так по‑домашньому: директору, всім працівникам, особливо куховаркам — за їжу, приготовану з любов’ю, брату Себастьяну — людині великої душі, всім волонтерам, які присвятили свій час і зусилля для доброї справи — служіння іншим, а також усім, хто небайдужий до справ милосердя. Закінчилося все благословенням і розісланням, щоб несли радість і допомогу іншим людям.
Можливо, для когось це буде не тільки приємними спогадами, а шансом змінити своє життя і жити щасливо. Боже, допоможи цим людям бачити ясніше і впевнено робити кроки до переміни свого життя, а всіх нас навчи бачити в кожному ближньому Тебе і служити йому.
дк Сергій Каганович, Католицький медіа-центр