Католицька Церква офіційно вшановує більш ніж 10 000 святих та блаженних. Така кількість вражає, однак процес визнання людини святою не можна назвати легким ані простим. Беатифікаційні та канонізаційні процеси часто тривають десятки років; аби розпочати такий процес, має бути виконано низку умов.
Отець Франческо Руссо, постулятор
«Загальне переконання про святість особи ще за її життя, а також по смерті, — важливий аргумент на шляху до беатифікації, адже вірні заносять свої молитви до Бога та просять про дари і благодаті за його заступництвом. Спираючись на ці свідчення, єпископ розпочинає процес у дієцезії, на території якої помер кандидат; він також відповідальний за передання справи до Конгрегації у справах святих. Коли надходить таке звернення, слід чекати відповіді від конгрегації. Якщо відповідь позитивна, справа розпочинається у дієцезії: досліджуються найвизначніші свідчення, ведуться розмови з тими, хто знав майбутнього блаженного особисто. Слід зазначити, що Церква збирає свідчення, які промовляють як «за», так і «проти», а отже, якщо хтось має негативний досвід, він також про це розповідає. Ключова особа тут — постулятор; а ця фаза процесу беатифікації називається дієцезіальним етапом.
Томи розслідуваних справ у бібліотеці Конгрегації у справах канонізацій
Отець Хосе Луїс Ґутієрес, постулятор
Постулятор — це мирянин або духовна особа, яка слідкує за розвитком процесу й культу кандидата серед вірних. Він відповідальний за перебіг дієцезіального етапу процесу та представляє перелік свідчень, знову ж таки, як «за» так, і «проти». Конгрегація у справах святих перевіряє, чи на дієцезіальному етапі все зроблено вірно, тоді уже розпочинається «римський» етап процесу.
Отець Франческо Руссо, постулятор
Отже, справа надходить до Рима; а слід сказати, що там зараз знаходиться багато таких справ. Якщо зареєстровано чудо за заступництвом кандидата — справі надається перевага: її веде один із постуляторів, що мешкає у місті. Він має довести, що чудо відбулося за заступництвом саме цього святого. Зазвичай це зцілення від хвороби, тому у Ватикані досліджують, чи воно було повне та постійне, а також, чи має воно медичне пояснення, чи ні. Комісія з 50 лікарів вивчає кожен із випадків, аби довести, що чудо відповідає цим умовам. Єпископи й кардинали конгрегації мають його затвердити; тоді префект видає декрет, який затверджує Папа. Після всього настає довгожданий момент, і вже можна говорити про дату беатифікації. Необхідна умова для канонізації, натомість, — чудо, яке приписують заступництву нового блаженного.
За матеріалами: Rome Reports