Україна

6 фактів про храм св. Миколая у Кам’янці-Подільському

29 Вересня 2016, 14:20 3738 с. Юлія Заводовська
Кам'янець-Подільський їрам св.Миколая

Деякі храми не лише відображають дух епохи, але й наче беруть участь у радощах і труднощах Містичного Тіла Христового — Його Церкви. Одна з таких святинь, безперечно, храм св. Миколая Чудотворця у Кам’янці‑Подільському, який містяни й досі називають домініканським, хоча брати з Ордену Проповідників ось уже два століття як перестали бути його господарями.

Сьогодні відбудеться освячення головного вівтаря цього храму, яким тепер опікуються отці‑пауліни. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі 6 цікавих фактів про цю святиню, а розмову CREDO з настоятелем святині, о. Алоїзом Кособуцьким OSPPE, можна прочитати тут.

 

1) Храм св. Миколая — одна з найстарших святинь міста

Перші згадки про цю святиню в історичних джерелах датуються 1370 роком. Фундаторами храму називають тогочасних господарів міста князів Коріатовичів. Як діючий храм, згадується також 1378 року у буллі папи Григорія XI; цим документом було проголошене створення Подільського єпископату з центром у Кам’янці.

Натомість литовський князь Свидригайло дарує домініканцям у власність село Зубрівку «з усіма вигодами, полями, степами, лісами, цінностями, місцями, що заросли ожиною, гаями, водами, ріками, ставками для риби, навколишніми потічками…» З огляду на те, що брати щотижня відправляли Служби Божі та молилися Розарій за польських королів, вони мали дозвіл від кам’янецьких старост брати десятину з будь‑якого «помелу та будь‑якого зерна на королівському та українському млинах». Внаслідок пожежі 1420 року храм згорів, вціліла лише ікона Богородиці.

 

2) Шимон із Кам’янця

На початку ХVII ст. кам’янецький монастир мав статус одного з головних монастирів Руської провінції домініканців. Йому підлягали монастирі у Смотричі, Летичеві, Шарівці, Барі та Чорткові. Найбільший розквіт монастир пережив за часів о. Шимона Окольського, відомого як Шимон із Кам’янця, який був його пріором 1641‑1648 рр. Він упродовж 1637‑1638 рр. виконував функції капелана у армії Миколая Потоцького, яка брала участь у придушенні селянських повстань під проводом Павла Павлюка, Дмитра Гуні та Якова Остряниці. Усе побачене він описав у «Щоденнику військової угоди між коронним і козацьким військами в грудні 1637 р. при Миколаєві Потоцькому початій і закінченій», виданому в Замості 1638 р., та «Продовжені військового щоденника» (Краків, 1639 р.). Ці твори надзвичайно високо цінував Самійло Величко, а Михайло Грушевський назвав їх «шановною працею, що служила головним і майже виключним джерелом для історії кампанії 1637‑1638 рр. історикам старим і новим». Не виключено, що відомості, подані Шимоном Окольським, були використані Миколою Гоголем при написанні повісті «Тарас Бульба».

Кам'янець домініканський костел

3) Домініканські місії

У 1641‑1646 рр. у монастирі мешкали 24 ченці. Брати з Кам’янця вирушили з апостольською місією до Росії, Молдавії, Криму та Вірменії. Зокрема, отець Зиґмунд Мястковський 1643 року став єпископом Херсонесу. Чимало братів прийняли мученицьку смерть від рук козаків і татар.

 

4) Фонтан сліз

Під час турецької неволі храм розділив участь більшості християнських святинь: його перетворили на мечеть фаворитки султана Мегмеда IV, італійки Рабії Ґюльнуш. Такий подарунок зробив султан жінці, яка супроводжувала його у поході, а невдовзі після взяття міста народила йому сина. Турки не виконали ґрунтовних перебудов храму, за час турецького панування тут було встановлено фонтан сліз на честь померлої дочки першого бейлербея (турецького намісника) Ґаліль‑Паші.

 

5) Ображений єпископ

Після Карловицького миру 1699 р. храм знову переходить у власність католицької громади. 25 вересня того ж року храм заново освятив єп. Ян Длужевський. Відновлення храму здійснюється під керівництвом архітектора Ян де Вітте. Більшість витрат узяв на себе Міхал Францішек Потоцький. За легендою, йому явився св. Миколай та пообіцяв, що скільки він виділить коштів на реконструкцію святині, стільки його рід житиме у мирі й добробуті. Шляхтич не поскупився і призначив на храм 14 тисяч злотих; іще 5 000 злотих він видав на орган та 4 500 на дзвони; він також придбав літургійний посуд для святині. Реконструкція храму була завершена 1754 року. На знак вдячності монахи помістили над усіма 13 вівтарями святині герб Потоцьких. Подейкували, що кам’янецький єпископ навіть заздрив домініканцям, адже їхній храм був оздоблений краще, ніж кафедральний собор; кажуть, що він теж образився з цього приводу на рід Потоцьких. У храмі зберігалися також реліквії Святого Хреста, св. Юстини, св. Колумбана, св. Дезідерії, св. Клари, св. Модести; а в одній із вівтарних каплиць також висів образ св. Вікентія Феррера, який вважали чудотворним. У ХІХ ст. на дзвіниці храму знаходився міський годинник, але після скасування монастиря його перенесли до Успенського собору (колишнього францисканського комплексу).

 

6) Семінарія, рахунковий дім, притулок, художня школа й не тільки…

1843 року після невдалого Листопадового повстання монастир було закрито, а сам храм став парафіяльною святинею. У 1842-1864 р.р. у приміщеннях монастиря знаходилася дієцезіальна семінарія, яку ліквідували після поразки Січневого повстання 1863 року. Згодом тут був розташований рахунковий дім, інституція публічної опіки, музей історико‑археологічного товариства та художня школа. З останньою був тісно пов’язаний В’ячеслав Розвадовський, один із перших популяризаторів пересувних виставок. Мандрівний митець заснував школу з українською мовою навчання для дітей із незаможних сімей, а також інтернат при ній. За два роки школа налагодила випуск подільської художньої кераміки. Протягом цього періоду у храмі було здійснено розпис у стилі бароко, а 1907 року завершено вівтар, куди було поміщено чудотворний образ Пресвятої Діви Марії Святого Розарію.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity