Не відкладай спасіння

Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ

«Закхею, притьмом злізай, бо Я сьогодні маю бути в твоїм домі».

Звернення Ісуса, скероване до Закхея, перевищує його очікування в кожному аспекті. З одного боку, Закхей дуже хотів побачити Ісуса; але з іншого, швидше за все, не вірив, що особиста зустріч буде можливою, тому сидів на дереві та спостерігав за Ісусом на відстані. Ісус зупиняється, дивиться прямо на нього і починає говорити з ним, тим самим мінімізуючи відстань між ними.

Ба більше, Ісус звертається до Закхея безпосередньо на ім’я. Це вираження дружби та прихильності, а також одкровення Божого милосердя. В Старому Завіті Бог сказав до Мойсея: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім’я» (Вих 33, 17). Аналогічне твердження можна знайти в книзі пророка Ісаї: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій! … тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю…» (Іс 43, 1‑4).

Ісус відповідає на поспіх Закхея власним поспіхом, за допомогою якого підтверджує, що Він не хоче більше чекати ані хвилини довше. Справді, цей час особливий, час спасіння. Це спасенне «сьогодні» перегукується з проголошенням народження Ісуса (2, 11) і з годиною хреста (23, 43). Це «сьогодні» стосується і нас особисто, коли ми чуємо з вуст Ісуса Євангеліє і приймаємо його: «Сьогодні збулось це писання у вухах ваших» (Лк 4, 21). Це надзвичайно важливе слово з’являється двічі в нашому фрагменті, щоби підкреслити: не можна відкладати прийняття спасіння (пор. Євр 3, 13нн).

Дуже важливим є вираз «маю бути» (кращий переклад грецького dei me — «Мені потрібно»). Він вказує на волю Отця, який спонукає Ісуса прийти до Закхея, щоб бути у справах Отця (2, 49), аби всюди проповідувати Євангеліє (4, 43), щоб послідовно йти до Єрусалима (13, 33). Тому Закхей підпадає під дію цієї спасенної волі Отця, реалізованої жертовною любов’ю Сина. Отже: «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама».