Учора, 25 листопада, у Львові-Брюховичах завершилися реколекції для єпископів РКЦ та УГКЦ, які виголосив для владик Апостольський Нунцій архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті. Це безпрецедентний випадок в історії Церкви в Україні, принаймні за останні 25 років, адже це вперше представник Папи виконував функцію реколекціоніста для українськиї єпископів.
CREDO пропонує читачам відгуки наших пастирів про почуте і пережите, про їхні враження та відчуття.
Голова Конференції римо-католицьких єпископів України архиєпископ Мечислав Мокшицький, Львівський митрополит:
— Наш отець-реколекціоніст провів нас шляхом навернення Йони. Заохочував нас всіх, щоби ми, як Йона, відкрили в собі Господа Бога, занурились у правді, навернулись та допомагали іншим у наверненні. А також — очищувались від свого егоїзму, від того, що нам ускладнює зрозуміння Божої волі щодо кожного із нас, щоб ми змогли бути добрими знаряддями в Його руках. Коли архиєпископ почав нам розповідати цю притчу про Йону, ми всі пройшли разом із ним цей шлях і всі, без винятку, слухали з відкритими вустами від початку і аж до кінця.
Ми, єпископи, вдячні Нунцію, за той час, який ми мали можливість пережити з Богом, завдяки його молитвам та реколекційним наукам.
Ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський не приховував емоцій:
— Ці реколекції справили на мене дуже велике враження, а я вже пережив їх немало і маю з чим порівняти. Але особа Апостольського Нунція вразила всіх нас, адже це не звичайний священик проповідував нам і навіть не єпископ, а посланець самого Папи.
Мені надзвичайно сподобалося, як реколекціоніст зумів використати біблійний сюжет про пророка Йону і показати греко-католикам і римо-католикам, що Бог один, Біблія одна і всі ми працюємо для одного народу, незважаючи на обряд. Нунцій має таку харизму, яка дозволяє йому показати нам глибину нашої душі, нашого серця у плані нашої душпастирської праці, а особливо єпископського служіння, наголошуючи не раз на тому, що ми ведемо за собою наших овечок, як пастирі, і повинні вміти повестися у будь-якій ситуації, знати як давати собі раду, бо ми впали в рутину і просто йдемо по наміченому маршруту. А він показав нам, що треба дивитися щодня по іншому на себе, на людей, на життєві виклики.
Мені здається, що цьогорічні реколекції мені запам’ятаються на решту життя. Це вперше Ннунцій проводить реколекції, раніше якось такого не практикували. А тут ось запросили і мені думається, що він є якраз тією особою, яка здатна згладити гострі кути, як у зовнішніх, міжцерковних відносинах, так і у внутрішніх, якось заокруглити шипи, щоб нам не муляли та не боліли, адже це життя і буває по різному. Наш Нунцій має дар єднання. Він — яскравий приклад того, що називається «ватиканською дипломатією», яка у моєму уявленні є найкращою у світі. Він вміє правильно оцінити людей та ситуації, вміє споглядати і бачити те життя, яким ми живемо, бачить труднощі – і ті реальні і ті, які були штучно створені, та нагадує нам, що є прості шляхи, і не варто самим робити перешкоди і потім їх долати.
Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло:
— Це перші реколекції, які нам читав Апостольській Нунцій. Він знає нас, розуміє всі наші проблеми та нюанси, наші радощі. І добре знає ситуацію України, тому що буває на Сході. Знаючи потреби людей, і те чим дихає сьогодні люд Божий, допоміг нам краще зрозуміти наскільки у всьому цьому нам необхідна особиста святість. На закінчення Року Милосердя, Нунцій показав нам наскільки важливим є у нашому служінні милосердя і як Бог чекає на милосердне, повне любові служіння. Тому сьогодні, коли закінчилися реколекції, аж шкода було повертатися додому, хотілося слухати далі ці чудові науки, але знаємо, що доброго по трошки (сміється, — прим. ред.), тому повертаємося заряджені, як акумулятори, наповнені молитвою, відчуттям єдності поміж греко-католицькими та римо-католицькими єпископами, яке з’явилося завдяки нашому спілкуванню до початку реколекцій, продовжувалося на наших спільних трапезах, але закріпилося за Євхаристійним столом, за яким ми причащалися з однієї Чаші. А це у справі єдності нашої Церкви дуже важливо. Я б сказав, що наша Церква, яка має бути у цьому світі свідком повної єдності, після реколекцій сяє тим блиском, якого бажає від нас Господь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
